Справа №470/837/15-ц 25.12.2015 25.12.2015 25.12.2015
Провадження №22-ц/784/3098/15
Справа № 470/837/15-ц
Провадження № 22-ц/784/3098/15 Головуючий у 1-й інстанції Орлова С.Ф.
Категорія 39 Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1
Рішення
Іменем України
25 грудня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,
за участі:
- заявника ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,
- позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,
- представника Новосевастопольської сільської ради - ОСОБА_6,
переглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2015 року, ухвалене за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 районної державної адміністрації Миколаївської області, відділу Держземагенства у ОСОБА_7 районі Миколаївської області, Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
встановила:
25 серпня 2015 року ОСОБА_4 пред'явив до суду вищезазначений позов до ОСОБА_7 районної державної адміністрації, відділу Держземагенства у ОСОБА_7 районі та Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району, який обґрунтовував наступним.
Він є онуком ОСОБА_8, яка померла 05 січня 2005 року.
Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 8,12 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району.
Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю.
Він у встановленому законом порядку прийняв спадщину в порядку спадкування за правом представлення, що належало б за законом його батьку ОСОБА_9, який помер 04 січня 1994 року. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.
Посилаючись на відмову нотаріуса в оформлені його прав на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, позивач просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано за позивачем право власності на вказану земельну ділянку, що належала ОСОБА_8
-2-
Відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 районної державної адміністрації та відділу Держземагенства у ОСОБА_7 районі. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1 220 грн.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_2 вказував, що рішенням суду порушуються його права на спірну земельну ділянку, оскільки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 листопада 2008 року він є її власником.
Посилаючись на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення, земельна ділянка була успадкована ним після смерті ОСОБА_10, яка за життя в установленому законом порядку за заповітом, вчиненим 19 травня 2004 року ОСОБА_8, після смерті останньої, прийняла її у спадщину, ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_8 до Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як єдиний спадкоємець, після смерті ОСОБА_8 прийняв спадщину за правом представлення у встановленому законом порядку та відповідач є належним. Тому, суд, вважаючи, що нотаріус не мав можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину, визнав за ним право власності на спірну земельну ділянку, яка належала ОСОБА_8
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 районної державної адміністрації та відділу Держземагенства у ОСОБА_7 районі, суд виходив з того, що вони є неналежними відповідачами.
Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. ст. 1220, 1268 - 1269, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час прийняття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Статтею 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Частиною 1 статті 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
-3-
Із матеріалів справи вбачається, що згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії МК 074732 від 23 вересня 2004 року ОСОБА_8 на підставі розпорядження ОСОБА_7 райдержадміністрації від 05 серпня 2004 року № 609 передана у приватну власність земельна ділянка, площею 8,12 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району (а.с.88-89).
05 січня 2005 року ОСОБА_8 померла (а.с.32).
Її син та батько позивача, ОСОБА_9 помер 04 січня 1994 року (а.с.33).
Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 07 травня 2013 року, визначено ОСОБА_4 додатковий строк у три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (а.с.34).
Із спадкової справи № 54/2013, заведеної 10 червня 2013 року після смерті ОСОБА_8, яка надана ОСОБА_7 державною нотаріальною конторою Миколаївської області на запит районного суду, вбачається, що 10 червня 2013 року ОСОБА_4 подав заяву до цієї нотаріальної контори про прийняття спадщини (а.с.31 - 40).
Згідно довідки Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району № 568/01-23 від 28 листопада 2012 року, разом із спадкодавцем на день її смерті за адресою: с. Новосевастополь, вул. Садова, 10, Березнегуватського району проживали та були зареєстровані: до 01 лютого 2007 року ОСОБА_10 - її племінниця, та ОСОБА_2 - співмешканець племінниці, по теперішній час.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 червня 2015 року, яке набрало законної сили 01 липня 2015 року, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_8Б.(яка за родинними стосунками є бабою ОСОБА_4В.) була матір'ю ОСОБА_9 (батька ОСОБА_4В.), у відповідності до свідоцтва про народження ЯС № 97662 від 18 лютого 1949 року та яка змінила прізвище з «Вольних» на «Сипченко» за шлюбних відносин з ОСОБА_11
ОСОБА_7 державної нотаріальної контори Миколаївської області від 15 липня 2015 року за № 55502-14, ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через непредставлення оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку спадкодавця.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 вказував, що до складу спадщини увійшла спірна земельна ділянка, а він, як єдиний спадкоємець, за правом представлення, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8
Між тим, із наданих заявником ОСОБА_2 доказів вбачається, що 19 травня 2004 року ОСОБА_8 вчинила заповіт, за умовами якого заповіла ОСОБА_10 усе належне їй на праві власності майно. Даний заповіт був посвідчений секретарем Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 421 (а.с. 72).
Даний заповіт не оспорювався.
ОСОБА_10 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_8, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона вважалася такою, що прийняла спадщину.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2005 року, яке набрало законної сили 27 серпня 2005 року, визнано за ОСОБА_10 право власності на спірну земельну ділянку, яка належала ОСОБА_8 (а.с. 109-110).
-4-
01 лютого 2007 року ОСОБА_10 померла. Спадкова справа після її смерті не задивилась.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2007 року, яке набрало законної сили 06 жовтня 2007 року, встановлено факт, що ОСОБА_2, з 1987 року проживав однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_10 та встановлено факт прийняття ним спадщини, після смерті ОСОБА_10, яка померла 01 лютого 2007 року (а.с. 111-112).
Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Виробників та переробників сільськогосподарської продукції «Зерновий альянс» від 11 грудня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_13, визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 право власності на спірну земельну ділянку (а.с. 90-91).
На підставі цього рішення, 12 листопада 2008 року заявник ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.58).
Вказані рішення судів не оскаржувались та право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 не оспорювалось.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухваленим рішенням суду за позовом ОСОБА_4 про право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за правом представлення, суд першої інстанції вирішив питання про права й обов'язки спадкоємців майна ОСОБА_10, яка за заповітом від 19 травня 2004 року прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 та, які не брали участі у даній справі.
Отже, ухваленим рішенням суду вирішено питання, зокрема про право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2, як спадкоємця майна ОСОБА_10
Суд першої інстанції цих обставин не з'ясовував та не перевіряв.
За такого, висновки суду щодо підставності вимог позивача про визнання права власності на спірну земельну ділянку за правом представлення, власником якої є ОСОБА_2 та те, що позивач був єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8, а відповідач - Новосевастопольська сільська рада Березнегуватського району, є належним, помилкові.
За таких обставин, у задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 до Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом слід відмовити.
Враховуючи викладене, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Між тим, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 районної державної адміністрації та відділу Держземагенства у ОСОБА_7 районі та розподілу судових витрат ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
-5-
Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2015 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 до Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за правом представлення скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 8,12 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області в порядку спадкування за право представлення після смерті ОСОБА_8, яка померла 05 січня 2005 року.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 районної державної адміністрації та відділу Держземагенства у ОСОБА_7 районі, а також розподілу судових витрат залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Н.В. Самчишина
Судді: О.І. Галущенко
ОСОБА_14