ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
29 грудня 2015 року м. Київ справа № 826/21887/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенко В.І., Уповноважена особа, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд, відповідач 2) про:
- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.10.2001, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 17.09.2014;
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33-Б) включити дані ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.10.2001, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, до Загального реєстру вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до наданої Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенком В.І. додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між нею та банком був укладений договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті.
На поточний рахунок позивачем були внесені грошові кошти в розмірі 195 000,00 грн.
В подальшому позивачу стало відомо про запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО», втім відповідачами 1, 2 в порушення норм чинного законодавства не включено позивача до переліку вкладників і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду.
12 листопада 2015 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Уповноважена особа подала письмові заперечення на позовну заяву, в яких вказує на те, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» великої суми коштів іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Як наслідок, на переконання Уповноваженої особи, позивач не є вкладником в розумінні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак вказана особа правомірно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
У своїх запереченнях на позовну заяву Уповноважена особа просила в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зауважує, що законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників, складання якого входить в обов'язок Уповноваженої особи. Виконавча дирекція Фонду складає Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників.
Оскільки при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників, а, як вказує відповідач 2, у нього відсутня будь-яка первинна документація стосовно позивача, Фонд не вчинив жодної протиправної бездіяльності стосовно невключення даних позивача до Загального реєстру.
Також, на переконання відповідача 2, необґрунтованою є вимога позивача про зобов'язання Фонду внести зміни до Загального реєстру - щодо включення позивача до Загального реєстру, оскільки єдиною підставою для включення позивача до Загального реєстру має бути наявність позивача: в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників.
У той же час, як вказує представник Фонду, в разі подання Уповноваженою особою додаткової інформації по позивачу, відповідні заходи, в тому числі й виплата будуть вжиті Фондом автоматично відповідно до вимог Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, а тому, жодних підстав для спонукання Фонду до вчинення відповідних дій у суду немає.
У своїх письмових запереченнях на адміністративний позов представник Фонду просив в задоволенні позову повністю відмовити.
В судове засідання відповідач 1 та/або його представник, а також представник відповідача 2 не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 12.11.2015 всіх сторін, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
17 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) був укладений Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (далі - Рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно Статуту Банку, нормативно-правових актів НБУ та інших актів законодавства України.
У відповідності до п. 3.1 Договору відсотки на залишки коштів на рахунку нараховуються в кінці місяця згідно з тарифами.
Підпунктом 5.1.1 п. 5.1 Договору встановлено, що Банк зобов'язується здійснити обслуговування Клієнта при наявності належним чином оформлених розрахункових документів, поданих до Банку.
Відповідно до виписки з рахунку від 30.09.2014, ОСОБА_1 на вказаний вище поточний рахунок були перераховані кошти в розмірі 195 000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» до категорії неплатоспроможних» від 04 грудня 2014 року № 782, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 грудня 2014 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» № 140, згідно з яким з 05 грудня 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК КАМБІО» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 160, з 25 грудня 2014 року відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.
У той же час, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 161, з 25 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича.
17 лютого 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенком В.І. винесено наказ «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «БАНК КАМБІО» № 157, згідно з яким вирішено: здійснити в ПАТ «БАНК КАМБІО» перевірку документів, пов'язаних з укладанням ПАТ «БАНК КАМБІО» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб; створити Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб.
27 лютого 2015 року Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено Протокол.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» від 27 лютого 2015 року № 144, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 02 березня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» № 46, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО».
Так, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
04 березня 2015 року на офіційному сайті Фонду з'явилася інформація про те, що Фонд з 06.03.2015 розпочинає виплати коштів вкладникам Банку, для отримання коштів вкладники ПАТ «БАНК КАМБІО» з 06.03.2015 по 17.04.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «УКРІНБАНК».
В межах даного строку позивач звернулась до банку-агента Фонду ПАТ «УКРІНБАНК» з метою отримання відшкодування, втім, останній було відмовлено в отриманні відшкодування у зв'язку з тим, що вона не внесена до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Для з'ясування причин невиплати гарантованої суми, позивач 20.05.2015 звернулась до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відповідними заявами про включення її відповідно до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповідь на вказану заяву позивача, Уповноважена особа своїм листом від 15.07.2015 вих. № 19/3806 повідомила про те, що вбачаються підстави для визнання Договору нікчемним, про що було повідомлено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Також, на заяву позивача Фонд своїм листом від 03.08.2015 вих. № 02-036-25276/15 повідомив про те, що в зазначеному переліку вкладників інформація стосовно зазначеного ОСОБА_1 вкладу відсутня.
Необхідність в зобов'язанні відповідачів 1, 2 вчинити певні дії, обумовила позивача на звернення до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У той же час, як встановлено під час розгляду справи, 27 лютого 2015 року Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено протокол.
Так, під час перевірки названою комісією було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» великої суми коштів іншого клієнта: 17.09.2014 на ім'я позивача в ПАТ «БАНК КАМБІО» було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 у національній валюті; 17.09.2014 грошові кошти у сумі 195 000,00 грн. на цей рахунок надійшли з поточного рахунку № НОМЕР_5 у національній валюті України від іншої фізичної особи ОСОБА_5 з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку ОСОБА_1», що підтверджується меморіальним ордером № 323 від 17.09.2014; згідно виписки/особового рахунку з 17.09.2014 по 18.09.2014 фізичної особи ОСОБА_5, на поточному рахунку останнього знаходились грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн., які з 17.09.2014 по 18.09.2014 були роздроблені та перераховані на поточні рахунки інших осіб, в т.ч. 195 000,00 грн. було перераховано ОСОБА_1; тобто грошові кошти на рахунку ОСОБА_5 були роздроблені.
27 лютого 2015 року на підставі Протоколу засідання Комісії Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО» згідно переліку, та блокування у файлах «D» та «Z» Узагальненої бази даних Фонду.
Після чого відділ організації виплат Фонду відобразив блокування у файлах «D» та «Z» Узагальненої бази даних Фонду гарантування відповідно до інформації, наданої Уповноваженою особою.
Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 37 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
За приписами ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Так, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Так, під час перевірки комісією було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» великої суми коштів іншого клієнта, з метою відшкодування ним грошових коштів за рахунок Фонду.
З урахуванням викладених обставин, відповідач 1 дійшов висновку про те, що позивач не є вкладником в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, а тому на нього не можуть бути поширені гарантії, передбачені вказаним Законом.
Проте, суд не може погодитись з такими доводами відповідача 1, оскільки Уповноваженою особою не приймалось рішення про визнання нікчемним договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті, укладеного між Клієнтом та Банком.
Також, суд не погоджується з доводами відповідача 1 про те, що позивач не є вкладником банку, оскільки останнім були виконані зобов'язання по вказаному договору.
Між тим, відповідачем 1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача або його обізнаності щодо можливих неправомірних дій третьої особи, на яку вказує відповідач 1.
Також, викладене означає, що Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
В той же час, як це випливає зі змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочинів очевидно недостатньо для визнання їх такими, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженнями особи про дійсність вкладу.
В даному випадку суд зазначає, що Уповноваженою особою, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення порядку укладання договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті.
В ході розгляду справи Уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувальних вироків судів, в яких було б встановлено винуватість позивача або посадових осіб ПАТ «БАНК КАМБІО» з приводу укладання договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті.
Відсутність вказаних обставин дає суду підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача 1 щодо нікчемності укладеного правочину Клієнтом з Банком.
Таким чином, Уповноваженою особою не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину Клієнтом з банком, а відтак не доведено наявності законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Отже, вирішуючи позовну вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.10.2001, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 17.09.2014, суд, враховуючи пункт 6 розділу ІІІ Положення № 14, яким передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників; додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення, приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, суд зазначає, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а відповідачу 2 додаткова інформація про позивача не надавалася, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити дані ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, суд вважає, що не підлягає до задоволення ця ж вимога позивача щодо зобов'язання Фонду включити дані ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, в частині: «відповідно до наданої Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенком В.І. додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки, така вимога заявлена на майбутнє.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням ч. 3 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.10.2001, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 17 вересня 2014 року.
4. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко