про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
28 грудня 2015 р. Справа № 802/2899/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до директора ОСОБА_2 охорони здоров'я та курортів ОСОБА_3; Вінницький обласний клінічний онкодиспансер; третя особа без самостійних вимог: Вінницька обласна державна адміністрація
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до директора ОСОБА_2 охорони здоров'я та курортів ОСОБА_3; Вінницький обласний клінічний онкодиспансер; треті особи без самостійних вимог: Вінницька обласна державна адміністрація про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
28 грудня 2015 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 охорони здоров'я та курортів ОСОБА_3 надійшло клопотання про залишення позовної, без розгляду, з підстав повторної неявки позивача у судове засідання, представник Вінницького обласного клінічного онкологічний диспансер у відповідній заяві зробив відмітку, що підтримує її в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи в розрізі вказаної заяви, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто, здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи (ст. 120 КАС України), повідомлення суд про неможливість прибуття в судове засідання (ст. 40 КАС України), дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, а відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності є підставою для відкладення розгляду справу. А вже повторне неприбуття позивача за аналогічних підстав є наслідком залишення позовної заяви без розгляду (ч. 3 ст. 128 КАС України).
В судове засідання, призначене на 11 грудня 2015 року позивач не з'явився, уповноваженого представника не направив. Через відділ прийому суду подав клопотання про відкладення дати судового засідання (а.с.112-113), у зв'язку із участю в конкурсі на заміщення вакантної посади головного спеціаліста відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Вінницькій області, та необхідністю проходження співбесіди.
На наступне судове засідання призначене на 21 грудня 2015 року на 12:00 год., позивач не з'явився, проте, 18 грудня 2015 року подав через відділ прийому заяву про відкладення судового засідання на іншу дату (а.с.116-117). Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 викликали для участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні о 10-00 год. 21.12.2015 .
У зв'язку з неявкою позивача у судове засідання, призначене на 21 грудня 2015 року судом, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України, розгляд справи було відкладено на 28 грудня 2015 року на 11:00 год.
В судове засідання 28 грудня 2015 року позивач втретє не прибув. При цьому, позивач поштовим повідомленням надіслав на адресу суду заяву, зареєстровану відділом прийому суду (№37189), якою повідомив що хворіє та перебуває на амбулаторному лікуванні і у судове засідання прибути не зможе.
В свою чергу, суд зазначає, що вживав усіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1, про місце, дату та час розгляду справи.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 в якій він зазначив, що просить повідомляти його про час наступних судових засідань по СМС та вказав свій номер телефону(а.с.36).
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У даному випадку суд звертає увагу на те, що право позивача на доступ до суду жодним чином обмежене не було, оскільки про обставини розгляду справи, необхідність явки до суду позивач повідомлявся своєчасно та належним чином.
Зазначаючи про гарантоване Конвенцією право позивача на доступ до суду, суд не може оминути поза увагою і іншу складову такого права, як розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника.
При цьому, оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
В зв'язку із повторною неявкою і проявом неповаги до суду, суд прийшов до висновку, що позивач, який належним чином повідомлений, умисно ухилився від представництва у судовому засіданні.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи повторне неприбуття позивача ОСОБА_1 у судове засідання без поважних причин та відсутність від останнього заяв про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, 160, 165, 186, 254 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до директора ОСОБА_2 охорони здоров'я та курортів ОСОБА_3; Вінницький обласний клінічний онкодиспансер; треті особи без самостійних вимог: Вінницька обласна державна адміністрація про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя підпис ОСОБА_4
Копія вірна Суддя:
Секретар: