12 жовтня 2015 р. Справа № 804/12509/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді - Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
31.08.2015 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету 45710,12 грн. зі збору за місця для паркування транспортних засобів, отримувач УДКС України у Красногвардійскому районі м. Дніпропетровська код ЄДРПОУ 37989253 за кодом бюджетної класифікації 18020200 на рахунок №33211889700008 банк отримувача ГУ ДКСУ у Красногвардійскому районі м. Дніпропетровськ, МФО 805012.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг на суму 45710,12 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно узгодженої суми збору за місця для паркування транспортних засобів по деклараціям №9077116407 від 09.01.2015р. на загальну суму 15127,56 грн., №9059817097 від 06.04.2015р. на загальну суму 15127,56 грн., №9143283855 від 10.07.2015р. на загальну суму 15127,56 грн., згідно податкової вимоги від 08.09.2014р. №2606-25 та внаслідок нарахування пені в розмірі 804,74 грн. За рахунок часткової сплати відповідачем суми боргу, його залишок зменшився та складає 45710,12 грн. Враховуючи, що в добровільному порядку узгоджену суму боргу ФОП ОСОБА_1 не сплачує, податковий орган звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Ухвалою суду від 03.09.2015 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі №804/12509/15 та запропоновано відповідачу у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів подати заперечення проти позову та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову.
Відповідачем, якому ухвала суду надсилалась у відповідності до вимог, встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано вимоги ухвали суду, заперечень на позовну заяву та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову не подано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з ідентифікаційними та реєстраційними даними фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 25.06.1998 року за адресою: 49006, АДРЕСА_1.
Відповідач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійскому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.
Згідно з ст.ст. 67,68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законодавством, неухильно додержуватись Конституції та законів України.
Відповідно до п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У відповідності до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Положеннями п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
ФОП ОСОБА_1 подано до податкового органу податкові декларації зі збору за місця для паркування транспортних засобів, а саме:
- № НОМЕР_2 від 09.01.2015р. на загальну суму 15127,56 грн.;
- № НОМЕР_3 від 06.04.2015р. на загальну суму 15127,56 грн.;
- № НОМЕР_4 від 10.07.2015р. на загальну суму 15127,56 грн.
Згідно з п. 268-1.5.1 ст. 268-1 ПК України сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України).
Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкову вимогу від 08.09.2014 року №2606-25 на суму 2112,28 грн., яку відповідач отримав 10.10.2014р., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, у податкового органу виникло право на стягнення узгоджених податкових зобов'язань в судовому порядку. Загальна сума податкового боргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по збору за місця для паркування транспортних засобів на час розгляду справи складає 45710,12 грн., а саме: по податковим деклараціям №9077116407 від 09.01.2015р. на загальну суму 14650,26 грн., №9059817097 від 06.04.2015р. на загальну суму 15127,56 грн., №9143283855 від 10.07.2015р. на загальну суму 15127,56 грн., по пені - 804,74 грн., що з урахуванням часткової сплати відповідає сумі, заявленій у позові.
Згідно з п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
З огляду на сукупність встановлених обставин справи, в тому числі, відсутність доказів погашення відповідачем податкового боргу по збору за місця для паркування, суд зробив висновок про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету 45710,12 грн. зі збору за місця для паркування транспортних засобів, отримувач УДКС України у Красногвардійскому районі м. Дніпропетровська код ЄДРПОУ 37989253 за кодом бюджетної класифікації 18020200 на рахунок №33211889700008 банк отримувача ГУ ДКСУ у Красногвардійскому районі м. Дніпропетровськ, МФО 805012.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2