Справа № 2-34/97 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 5/795/6/2015
Доповідач ОСОБА_2
28 грудня 2015 року м. Чернігів
Суддя апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про зарахування часу перебування в слідчому ізоляторі до строку відбування покарання засудженого ОСОБА_4 ,-
Вироком Чернігівського обласного суду від 27 червня 1997 року
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району і області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий,
Засуджений : за ст. 94 КК України до 15 років позбавлення волі;
- за ст. 100 КК України до 1 року позбавлення волі;
- за ст. 205 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі;
- за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ст. 193 ч. 3 КК України до 1 року позбавлення волі;
- за ст. 93 п. «ж», «з», «і» КК України - до виключної міри покарання - смертної кари.
У відповідності до ст. 42 КК України остаточне покарання призначене у вигляді смертної кари без конфіскації майна.
Ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 23 вересня 1997 р. даний вирок залишено без змін.
Указом Президента України від 22 березня 1999 р. № 275/99 ОСОБА_4 був помилуваний з заміною йому покарання у вигляді смертної кари на 20 років позбавлення волі.
На даний час ОСОБА_4 відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
24 грудня 2015 року громадянка ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду Чернігівської області з клопотанням про зарахування ОСОБА_6 , який згідно тексту клопотання являється її сином, строку перебування в слідчому ізоляторі під час досудового слідства, на підставі Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 р., який набрав чинності 24.12.2015 р.
Розглянувши матеріали кримінальної справи, суддя-доповідач дійшов висновку про неможливість задоволення даного клопотання і розгляду його по суті з таких підстав.
Законом № 838-VIII від 26.11.2015 р. внесено зміни до ст. 72 КК України в частині зарахування судом строку попереднього ув'язнення до строку відбування покарання у виді позбавлення волі. Будь-яких приписів щодо процедури застосування цього закону, в тому числі інстанційної та територіальної підсудності в ньому немає.
Виходячи з цього, для застосування даного закону слід керуватись нормами чинного Кримінального процесуального кодексу.
Оскільки ОСОБА_6 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком, який вступив в законну силу, питання, порушене в клопотанні ОСОБА_3 відноситься до питань, пов'язаних з виконанням вироку. Їх розгляд передбачений ст. 539 КПК України, в частині другій якої зазначено, коли й у яких випадках питання виконання вироку вирішуються судом, який постановив вирок, а коли - судом за місцем відбування покарання засудженим.
Прийняття нового закону, який пом'якшує становище засудженого та приведення вироку у відповідність до цього закону передбачене п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України , який відносить його до юрисдикції місцевого суду за місцем відбування покарання засудженим.
Посилання на вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень міститься в ч. 5 ст. 534 КПК України.
Таким чином, клопотання про приведення вироку у відповідність із Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 р. може бути подане до суду за місцем відбування покарання засудженого.
Крім того, як вказано в п. 3 названого Закону, клопотання про його застосування може подати не близький родич, а член сім'ї засудженого. В клопотанні та доданих до нього документах не міститься ніяких даних про те, що ОСОБА_3 є членом сім'ї ОСОБА_6 , який, згідно тексту вироку, на момент засудження мав неповнолітню дитину, а ОСОБА_3 в 2008 році укладала шлюб.
Подане клопотання підлягає залишенню без розгляду як непідсудне апеляційному суду Чернігівської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 537, 534 КПК України, ч. 3 Закону України № 838-VIII від 26.11.2016 р.
клопотання ОСОБА_3 про застосування Закону України № 838-VIII від 26.11.2016 р. до ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2