Справа № 738/1828/15-к
Номер провадження 1-кс/749/97/15
25 грудня 2015 року м. Щорс
Щорський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Щорс заяву ОСОБА_4 про відвід судді Менського районного суду, Чернігівської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні-
03 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з заявою про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №338/1828/15-к за його клопотанням про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року заяву ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за його клопотанням про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи та спільним поданням начальника Менської ВК№91 і спостережної комісії Менської РДА про заміну невідбутої частини покарання засудженому ОСОБА_4 більш м'яким направлено на розгляд Щорського районного суду.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2015 року призначене судове засідання щодо розгляду в режимі відеоконференції заяви засудженого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 .
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 у режимі відеокоференції пояснив, що обставини упередженого ставлення суддею ОСОБА_5 до нього при розгляді кримінального провадження, які він вважає підставою для відводу, викладені у заяві та у технічному засобі фіксування судового засідання від 30 листопада 2015 року.
Обґрунтовуючи заяву про відвід засуджений посилався на наступні обставини.
В провадженні Менського районного суду Чернігвської області знаходиться справа № 738/1828/15-к за його клопотанням про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи.
30.11.2015 року головуюча у справі суддя ОСОБА_5 оголосила, що Менська ВК №91 в день слухання справи також подала до суду подання, узгоджене із спостережною комісією Менської РДА, про застосування до ОСОБА_4 статті 82 КК України. В той же день ухвалою судді подання колонії було об'єднане з основною справою і йому було надано 10 хвилин на ознайомлення з цими матеріалами. в процесі слухання справи суддя побачила, що Менська ВК №91 не вказала у своєму поданні про заміну ОСОБА_4 невідбутої частини покарання на обмеження волі у справі було оголошено перерву в судовому засіданні з метою повторного розгляду комісією колонії питання про заміну покарання на обмеження волі.
01 грудня 2015 року Менська ВК №91 отримала листа за підписом судді ОСОБА_5 про необхідність подачі подання на обмеження волі ОСОБА_4 . Під час судового засідання 03 грудня 2015 року засудженому стало відомо, що 01.12.2015 року службові особи Менської ВК № 91 - члени комісії повторно провели засідання і прийняли інше рішення, яким пропонували суду замінити ОСОБА_4 невідбуту частину покарання на обмеження волі, та адміністрацією Менської ВК № 91 було направлено до суду довідку про прийняте комісією рішення. Посилаючись на порядок прийняття і розгляду подань, визначених статтею 539 КПК України, Постанову Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» ОСОБА_4 вважає, що суддя зобов'язана була повернути подання Менської ВК №91 від 30.11.2015 року на стадії підготовки справи до розгляду для відповідного оформлення, а при виявленні недоліків у судовому засіданні - ухвалити судове рішення, де зазначити підстави повернення матеріалів, однак умисно цього не зробила, переслідуючи мету вибірковості правосуддя відносно нього що є доказом її упередженого ставлення.
Також, у заяві ОСОБА_4 посилався на те, що суддя прийняла неналежно оформлене подання Менської ВК №91 від 30.11.2015 року, безпідставно об'єднала його з клопотанням засудженого та в той же день негайно призначила до розгляду, що призвело до порушення розгляду його клопотання у 10-денний термін, встановлений статтею 539 КПК України.
Крім того, посилався на те, що подане ним клопотання від 17.11.2015 року мало розглядатись судом за правилами судового розгляду, передбаченими статтею 318-380 КПК України. 30.11.2015 року він заявив у судовому засіданні клопотання про допит в якості свідка уповноваженого представника АО «Павленко і Партнери» ОСОБА_6 , для надання пояснень щодо виконання ОСОБА_4 вимог, зазначених у пункті З статті 82 КК України, однак суддею були порушені вимоги статті 350 КПК України, не винесено на обговорення учасників процесу дане клопотання, та постановлено по ньому ухвали. Посилаючись на викладені обставини зазначив, що в результаті таких дій судді його було позбавлено права доказування законності його клопотання від 17.11.2015 року про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи об'єктивними показами свідка, були порушені його конституційні права на змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що свідчить на його думку про упередженість судді відносно нього в процесі слухання справи №738/1828/15-к.
Також, у заяві зазначив, що в судовому засіданні 30 листопада 2015 року, обгрунтовуючи подане суду 17.11.2015 року клопотання та виконання вимог частини 3 статті 82 КК України, він посилався на письмові докази, що характеризують його під час відбуття покарання, однак підчас його виступу суддя ОСОБА_5 неодноразово переривала його категоричними твердженнями про те, що судом до уваги беруться лише заохочення Менської ВК-91, оскільки він відбуває покарання у цій установі і є засудженим. Такі висловлювання судді у судовому засіданні щодо оцінки доказів на думку засудженого свідчать про упередженість судді щодо нього.
Зазначені обставини, на думку засудженого ОСОБА_4 свідчать про упередження ставлення до нього судді ОСОБА_5 в зв'язку з чим вона підлягає відведенню від розгляду кримінального провадження.
Вислухавши доводи прокурора який заперечував проти задоволення відводу, думку засудженого, який просив задовольнити його заяву суд вважає, що заява ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Доводи засудженого ОСОБА_4 , викладені у заяві про відвід судді Менського районного суду ОСОБА_5 щодо порушення порядку прийняття та розгляду подань, визначеному ст. 539 КПК України та Постановою Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2, не свідчать про упереджене ставлення судді до нього оскільки відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об?єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 КПК України.
Пунктом 13 Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання, повинні містити характеристику, що відображає процес виправлення засудженого та стосується всього періоду відбування ним покарання, дані про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків, витяг із рішення спостережної комісії. Якщо заповнити ці прогалини в судовому засіданні неможливо, суддя на стадії підготовки справи до розгляду повертає матеріали для відповідного оформлення, а коли недоліки виявлено в судовому засіданні, ухвалює відповідну постанову, в якій зазначає підстави для повернення матеріалів.
Рішення про повернення подання Менській ВК № 91 з доданими до нього матеріалами у відповідності до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суддею ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження не приймалося, однак це не є свідченням упередженого ставлення з боку судді до нього та у відповідності до ст.75, 76 КПК України підставою для відводу судді.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м?яким - того , що засуджений став на шлях виправлення.
Під час судового засідання у справах про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким необхідно приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання .
Таким чином, доказування законності клопотання ОСОБА_4 покладається на самого засудженого, представників Менської ВК та спостережну комісію, а не на свідків, про допит яких клопотав засуджений, тому, дії судді були правомірними та об?єктивними.
Щодо посилань засудженого щодо категоричності висловлювань судді з приводу оцінки доказів, необхідно зазначити, що суд наділений повноваженнями зупиняти виступи учасника судового провадження, та у відповідності до ст.75, 76 КПК України це не є підставою для відводу судді.
Відповідно до ст.ст.75,76 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь суддів у розгляді кримінального провадження.
Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні і, відповідно є підставами для відводу останнього, передбачені ст. 75,76 КПК України.
Як випливає зі змісту клопотання обвинуваченого, останнім не зазначено передбачених ст.. 75 КК України підстав для відводу судді, а посилання засудженого на упередженість спростовуються вищезазначеними обставинами та не можуть свідчити про сумнів у неупередженості головуючого в кримінальному провадженні, оскільки дії судді у кримінальному провадженні в повній мірі відповідають вимогам КПК України.
Враховуючи те що, підстав для відводу судді ОСОБА_5 встановлених ст. 75, 76 КПК України у судовому засіданні не встановлено, інших підстав для відводу судді засудженим не зазначено та під час розгляду клопотання про відвід не встановлено, вважаю необхідним у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Менського районного суду Чернігвської області ОСОБА_5 відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №338/1828/15-к за його клопотанням про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1