Справа № 749/1148/15-а
Номер провадження 2-а/749/44/15
16 грудня 2015 року м.Щорс
Щорський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Чигвінцева М.С.
при секретарі Скорій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Щорса впорядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ,-
Позивачка ОСОБА_1, звернулась до суду з даним позовом, обгрунтовуючи його тим, що їй з 26.01.2010 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
26.11.2015 року вона звернувся до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням поданої довідки № 429 від 25.11.2015 року за період роботи з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року про складові заробітної плати, що враховуються при призначенні пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення 4860,75 грн. та індексації 535,84 грн., на які нараховані та сплачені внески до Пенсійного фонду.
Але управління Пенсійного фонду України в Щорському районі своїм рішенням від 27.11.2015 року відмовило в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що включення матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати в заробіток для обчислення пенсії не передбачено діючим законодавством.
Посилаючись на чинне законодавство, вважає висновок управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про те, що включення в заробіток для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати не передбачено діючим законодавством України неправомірним.
Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області щодо відмови перерахунку раніше призначеної пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", з моменту іі призначення з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації незаконними, та зобовязати відповідача перерахувати пенсію відповідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», виходячи з 90 відсотків заробітної плати з включенням до розрахунку для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, прокоригованими відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 в редакції на момент призначення пенсії.
В судовому засіданні позивачка відсутня, від неї надійшла заява відповідно до якої він просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні відсутній, надав суду заперечення, згідно якого просить справу розглянути у відсутності представника управління ПФУ та відмовити ОСОБА_1, в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.
Позивачу з 26.01.2010 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
26.11.2015 року вона звернувся до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням поданої довідки № 429 від 25.11.2015 за період роботи з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року про складові заробітної плати, що враховуються при призначенні пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення 4860,75 грн. та індексації 535,84 грн., на які нараховані та сплачені внески до Пенсійного фонду.
Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі відмовило в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що включення матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати в заробіток для обчислення пенсії не передбачено діючим законодавством.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України ""Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 № 2493-ІІІ (даліЗакон № 2493-ІІІ) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положеннямич.2ст.37 Закону УкраїниПро державну службу/далі-Закону/, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч.2ст. 37-1Закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 відсоток заробітку, але не більше 90 % заробітної плати.
Таким чином, з наведених положень вбачається, що призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.1ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до положень ч.2ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно ч.1ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно доЗакону УкраїниПро збір на обов'язкове державне пенсійне страхуваннянараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначенимЗакономбули фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цимЗаконом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04.03.2014р. по справі № 21-3а14.
Відповідно до ст.244-2 КАС Українирішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З урахуванням наведених норм та обставин справи, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є неправомірними, оскільки при нарахуванні та виплаті позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і індексації внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування були сплачені, а отже наведені складові заробітної плати повинні враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії.
Позивачкою було пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, тому в частині позову за період з 26.01.2010 року по 26.05.2015 року включно адміністративний позов залишено без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ст. 1 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов"язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбачених цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім"ї у випадках, визначених цим Законом.
Отже, чинним законодавством не встановлюється ні строковість, ні обмеженість у часі щомісячних пенсійних виплат. З самого визначення понаття "пенсія" випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії ( чи її перерахунок).
Таким чином, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежуватиме право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
В порядкуст. 94 КАС Українипідлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивачки сплачений нею судовий збір в сумі - 487 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст.19,46 Конституції України,Законом УкраїниПро службу в органах місцевого самоврядування,Законом України Про оплату праці,Законом УкраїниПро пенсійне забезпечення,Законом УкраїниПро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст. ст.2,6,10,11,14,17,18,70,71,104-106,122ч. 4,128,158-163,167 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції на день призначення пенсії, зробивши коригування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року в редакції на день призначення пенсії, з 27 травня 2015 року з урахуванням раніше виплачених сум, включивши до розрахунку пенсії, як складові заробітної плати, нараховані та виплачені суми щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати згідно довідки №429 від 25.11.2015 року, за останні 24 календарні місяці роботи перед призначенням пенсії, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір 487 грн. 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд, який виніс постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: М.С. Чигвінцев