№ 1-кп/760/1168/2015 року
24.12.2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого- судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 1-кп/760/1168/2015, що зареєстроване ЄРДР 16.10.2015 року за № 12015100090010049 по обвинуваченню: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця в/ч ПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно вимог ст. 89 КК України,- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,-
за участю прокурора: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 являючись військовослужбовцем військової служби за призовом 21.03.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 під час мобілізації військової частини - польова пошта НОМЕР_2 на посаді розвідника-гранатометника у військовому званні молодшого сержанта.
В жовтні 2015 року обвинувачений ОСОБА_3 , під час проходження військової служби, перебуваючи в складі підрозділу в зоні проведення антитерористичної операції в адміністративних межах Донецької та Луганської областей, виявив не обліковані за Збройними Силами України або іншими військовими формуваннями 1 гранату Ф-1 з запалом та 1 гранату РГД-5 з запалом, які відповідно до висновку експертизи № 1/259-ВТ від 17.10.2015 року є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до боєприпасів; 5 набоїв калібру 7,62 мм, які відповідно до висновку експертизи № 935 від 19.10.2015 року відносяться до боєприпасів військової нарізної вогнепальної зброї і, діючи з прямим умислом та з метою використання в особистих цілях без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 20, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, забрав, тобто безоплатно придбав та став носити та зберігати при собі виявлені та не облікованими за Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями 1 гранату Ф-1 з запалом та 1 гранату РГД-5 з запалом, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та відносяться до боєприпасів, та 5 набоїв калібру 7,62 мм, і кожен окремо відносяться до боєприпасів військової нарізної вогнепальної зброї, які став постійно носити та зберігати при собі без передбаченого законом дозволу.
Згідно наказу т.в.о. командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 № 975 від 15.10.2015 року обвинуваченому ОСОБА_3 надана відпустка з 17.10.2015 року.
15.10.2015 року обвинувачений ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, зберігаючи при собі 1 гранату Ф-1 з запалом, 1 гранату РГД-5 з запалом та 5 набоями калібру 7,62 мм, направився у вказану відпустку з місця дислокації підрозділу в межах Донецької та Луганської областей, і в м. Краматорськ Донецької області сів на потяг №126 сполученням «Костянтинівка-Київ» прибув до м. Києва, де 16.10.2015 року, приблизно о 10год 15 хв. на платформі №5 Центрального залізничного вокзалу в м. Києві працівниками Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві у нього були виявлені та вилучені вказані боєприпаси.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у незаконному придбанні, зберіганні та носінні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, визнав та пояснив, що він придбавав, зберігав та носив 1 гранату Ф-1 з запалом, 1 гранату РГД-5 з запалом та 5 набоями калібру 7,62 мм, які відносяться до боєприпасів, при обставинах, що викладені у фабулі вироку і які відповідають фактичним обставинам справи і ніким, в т.ч. і ним, не оспорюються.
Відповідно до ч. З ст. 349 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 ..
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями придбав, зберігав та носив боєприпаси без передбаченого законом дозволу, а тому суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, має на утриманні малолітню дитину.
Щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину обвинуваченого у вчиненому, судом визнається, як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 ..
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд, враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також і те, що вчинений ним злочин віднесений до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, а тому вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі.
Між іншим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Керуючись ст. 8, 62 Коституції України, ст. 3 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а на час проходження військової служби командира військової частини; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію, а на час проходження військової служби командира військової частини про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, а на час проходження військової служби до командира військової частини.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності обрати особисте зобов'язання з покладеними на нього судом обов'язками: прибувати за кожною вимогою до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не залишати місце постійного знаходження - військова частина - польова пошта НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в розмірі 491 грн. 04 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи.
Речові докази: 1 гранату РГД-5 з запалом, 1 гранату Ф-1 з запалом, які передані на зберігання до військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) в АДРЕСА_2 ; 5 штук патронів калібру 7,62 мм (відстріляні), які знаходяться на зберіганні в Управлінні поліції у Солом'янському районі ГУ НП в м. Києві, передати на зберігання в НДЕКЦ при ГУ НП в м. Києві.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченому та прокурору.