№1-кс-760-8324-15
(№760-22278-15-к)
28. 12. 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Першого відділу Підрозділу детективів ОСОБА_3 , погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015051110000062 від 05.11.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу Підрозділу детективів ОСОБА_3 , погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015051110000062 від 05.11.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Детектив в поданому клопотанні просив слідчого суддю накласти арешт на грошові кошти в сумі 14207 гривень, вилучені 16.12.2015 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та грошові кошти в сумі 298 гривень, вилучені 16.12.2015 під час обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «BMW» моделі «Х3», д.н.з. НОМЕР_1 .
В судовому засіданні детектив клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Заслухавши пояснення детектива, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що Першим відділом Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000062 від 05.11.2015 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступив в злочинну змовою зі службовою особою, яка займає відповідальне становище, - суддею Сєверодонецького міського суду Луганської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за винесення відповідно до наданого останньому влади відповідних судових рішення в інтересах ОСОБА_7 -
Так, в період часу з 15.11.2015 по 16.12.2015 ОСОБА_7 передав ОСОБА_9 для передачі та фактичного одержання суддею Сєверодонецького міського суду Луганської області ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США за відповідно до наданої останньому влади судових рішень в інтересах ОСОБА_7 - відмови у задоволенні поданого 23.11.2015 прокуратурою м. Сєверодонецьк Луганської області подання щодо вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України) та задоволення клопотання про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswаgen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_2 .
Матеріалами досудового розслідування встановлено, що 16.12.2015 ОСОБА_6 після одержання для подальшої передачі ОСОБА_8 чергової частини неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США від ОСОБА_7 , частину з вказаної суми в розмірі 700 доларів США обміняв на грошові кошти в гривневому еквіваленті в сумі 17500 гривень у ОСОБА_10 , частину з яких він в подальшому витратив з ОСОБА_8 , причому факт обміну підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 .
В подальшому 16.12.2015 у ОСОБА_5 були вилучені грошові кошти в сумі 14207 гривень, які залишилися з обміну коштів в сумі 700 доларів США на суму 17500 гривень.
Крім того, під час обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «BMW» моделі «Х3», д.н.з. НОМЕР_1 , який на той момент перебував у користуванні ОСОБА_5 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 298 гривень.
На підставі викладеного можливо прийти до висновку, що вказані вилучені грошові кошти отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину та можуть бути конфісковані у підозрюваного, оскільки санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
В зв'язку із зазначеним детектив просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки детективом було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні детектива та може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням про арешт майна.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 14207 гривень, вилучені 16.12.2015 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та грошові кошти в сумі 298 гривень, вилучені 16.12.2015 під час обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «BMW» моделі «Х3», д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1