Провадження №1-кп/760/199/15
760/8651/14-п
23 грудня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013110090006102 від 12.05.2013р. за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ташкент, Республіка Узбекистан, громадянина України, освіта вища, одруженого, діти дорослі, працюючого водієм в ТОВ «Вояж Плюс'за домовленістю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження
- “ - прокурора - ОСОБА_6
- “ - потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника потерпілих - ОСОБА_9
- “ - перекладача - ОСОБА_10
- “ - захисника - ОСОБА_11
- “ - обвинуваченого - ОСОБА_5
11.05.2013р., біля 13 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля третього під'їзду будинку №53 по вул. Донецькій в м. Києві, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно заподіяв один удар лівою рукою в область правого ока, носа та правого вуха ОСОБА_7 та декілька ударів ногами в область ніг, рук та тулуба останнього, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми носа, перелому кісток носа в дистальній третині, які утворилися від однократної ударної дії тупого предмета та відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Крім того, ОСОБА_5 , того ж дня, біля 13 год. 30 хв., перебуваючи біля третього під'їзду будинку №53 по вул. Донецькій в м. Києві, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар лівою рукою в область правої щоки ОСОБА_8 , внаслідок чого остання, не втримавшись на ногах, падаючи, вдарилася потилицею об вхідні двері під'їзду, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, синця в ділянці правої половини обличчя, саден слизової оболонки верхньої губи осадження з проекцією нижньої щелепи справа, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не визнав своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні і заявлені потерпілими цивільні позови, і суду показав, що 11.05.2013р. він, зустрівши біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 свого сусіда ОСОБА_7 , зробив йому зауваження за недопалки від цигарок, які той залишав біля вхідних дверей квартири, на що останній агресивно відреагував і, висловлюючись в його адресу образливо, замахнувся на нього рукою, і в цей час з під'їзду вийшла його дружина разом з сином, у зв'язку з чим конфлікт був вичерпаний.
Після чого з під'їзду вийшла потерпіла ОСОБА_8 з мискою, наповненою водою, яку вилила на нього, чим пошкодила його мобільний телефон, який знаходився в його кишені, та намагалася нанести йому удари цією ж мискою по голові, проте, він притримав потерпілу рукою, при цьому категорично заперечував факт нанесення потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень, крім того, не було їх виявлено і на видимих частинах тіла у останніх.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125 КК України, його вина повністю доведена належними та допустимими доказами, отриманими в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України, а саме:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , який суду показав, що 11.05.2013р., в обідній час, біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 у нього виник конфлікт з сусідом ОСОБА_5 , який безпричинно став висловлюватися в його адресу та його дружини - ОСОБА_8 , нецензурною лайкою, в процесі чого безпричинно наніс йому лівою рукою один удар в область носа, від якого він упав на землю, і ОСОБА_5 продовжував наносити йому удари ногами та руками по тулубу.
Потім на вулицю вибігла дружина обвинуваченого з сином, які розборонили їх, і в цей час у дверях під'їзду він побачив свою дружину - ОСОБА_8 з мискою, наповненою водою, яку вона вилила на ОСОБА_5 , на що останній агресивно відреагував і лівою рукою наніс їй один удар в область обличчя, від якого вона впала на підлогу, вдарившись головою об вхідні двері під'їзду, після чого їх донька викликала карету швидкої медичної допомоги та працівників міліції.
В ході судового розгляду справи потерпілий підтримав заявлений ним раніше цивільний позов і просив стягнути на його користь з ОСОБА_5 матеріальну шкоду, понесену ним за медичне освідування після спричинення обвинуваченим йому тілесних ушкоджень в сумі 484 грн. 99 коп. та моральну шкоду у розмірі 20.000 грн., яка настала в результаті неправомірних дій обвинуваченого та перенесених ним психологічних страждань та переживань, як в момент їх спричинення, так і в подальшому.
- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , яка суду показала, що 11.05.2013 року, перебуваючи в квартирі, почула з вулиці крики сусіда ОСОБА_12 і, виглянувши з балкону, побачила як сусід ОСОБА_5 у грубій формі кричав на її чоловіка ОСОБА_7 , а потім став наносити йому удари руками і ногами, і вона, схопивши миску з водою, побігла з нею на вулицю, де виплеснула воду на ОСОБА_5 , на що той агресивно зреагувавши, наніс їй один удар в ліву сторону обличчя та відштовхнув її, від чого вона, присідаючи, вдарилася головою об вхідні двері і, прийшовши до тями, вони разом з чоловіком та донькою піднялися до себе у квартиру, де донька викликала карету швидкої допомоги та працівників міліції.
І по приїзду карети швидкої допомоги була госпіталізована до Київської міської клінічної лікарні №12, де їй був встановлений діагноз: травматичний злом правої виличної кістки без зміщення, закрита черепно-мозкова травма голови, у зв'язку з чим під час досудового розслідування звернулася з цивільним позовом, суму якого уточнила в суді і просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 11.789 грн. 84 коп., понесену нею за медичне освідування після спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та моральну шкоду у розмірі 30.000 грн., яка настала в результаті неправомірних дій обвинуваченого та перенесених нею психологічних страждань та переживань, як в момент їх спричинення, так і в подальшому.
- показаннями безпосередньо допитаної в судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_13 , яка суду показала, що 11.05.2013р., біля 13-00 год., перебуваючи із сусідкою ОСОБА_14 біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 , була очевидцем виниклого між сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 словесного конфлікту, в процесі якого ОСОБА_5 голосно кричав на ОСОБА_7 , замахувався на останнього рукою, проте моменту нанесення ударів потерпілому вона не бачила, оскільки в той час пішла додому, а пізніше, від сусідки ОСОБА_15 дізналася, що в цьому конфлікті приймала участь і дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_8
- показаннями безпосередньо допитаної в судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_16 , яка суду показала, що 11.05.2013р. біля 13-00 год. вона та сусідка ОСОБА_13 знаходилися біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 та стали очевидцями бійки між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_7 , під час якої ОСОБА_5 наніс удар в область обличчя ОСОБА_7 , в результаті чого у останнього відлетіла барсетка, крім того, даний свідок повідомила суду, що біля під'їзду вона бачила і дружину сусіда - ОСОБА_8 , яка сиділа біля вхідних дверей, на обличчі у якої була кров, проте стверджувати чи спростувати факт нанесення їй тілесних ушкодження саме ОСОБА_5 вона не може, оскільки не була очевидцем цих подій.
- показаннями безпосередньо допитаної в судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_17 , яка суду показала, що 11.05.2013р. вона, перебуваючи разом з матір'ю ОСОБА_8 в квартирі, з вікна побачила, як до будинку під'їхав автомобіль батька - ОСОБА_7 , однак той тривалий час не заходив до квартири і, вийшовши на балкон, побачила, що батька б'є їх сусід ОСОБА_5 , і в цей час матір вибігла з квартири з мискою в руках, повідомивши про виклик працівників міліції.
Після чого вона вийшла на балкон, де побачила, що її батько лежать на землі, а обвинувачений ОСОБА_5 наносити йому удари по тулубу, а через деякий час почула звуки удару та вилитої води, і теж вийшла на вулицю, де побачила матір, яка головою була прихилена до вхідних дверей під'їзду, на обличчі якої була кров, а в області щелепи - припухлість, а також побачила батька, у якого все обличчя було в крові.
Після цього вони всі разом піднялися до квартири, де чекали приїзду працівників міліції та карети швидкої допомоги, по приїзду якої обох батьків було госпіталізовано до лікарні.
- показаннями безпосередньо допитаного в судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_12 , який суду показав, що з ОСОБА_5 він підтримує дружні відносини, і 11.05.2013р. був очевидцем виниклого між сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 словесного конфлікту, під час якого він не бачив, щоб останній наносив будь-які тілесні ушкодження потерпілому, крім того, як стверджував даний свідок суду, він не бачив ніяких видимих ушкоджень на обличчі у потерпілого.
- показаннями безпосередньо допитаної в судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_18 - дружини обвинуваченого, яка суду показала, що разом з сином та сусідкою ОСОБА_19 була очевидцем лише словесного конфлікту між її чоловіком та сусідом ОСОБА_7 , під час якого її чоловік не наносив ніяких тілесних ушкоджень потерпілому, і на обличчі у потерпілого вона не бачила ніяких видимих ушкоджень, крім того, даний свідок повідомила суду, що бачила, як дружина потерпілого - ОСОБА_8 вибігла до під'їзду з мискою, з якої вилила на її чоловіка воду, заливши його мобільний телефон, який знаходився у кишені штанів, а потім вони всі разом піднялися до своїх квартир, а через деякий час до них додому прийшли працівники правоохоронних органів, які відібрали у її чоловіка пояснення.
- показаннями безпосередньо допитаної в судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_19 , яка суду повідомила про наявність дружніх відносин з родиною ОСОБА_20 та показала, що 11.05.2013р. вона була очевидцем словесного конфлікту, який відбувся між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , який тривав невеликий проміжок часу, при цьому стверджувала, що в її присутності ОСОБА_5 не наносив ОСОБА_7 ніяких тілесних ушкоджень, і вона не бачила у нього на обличчі ніяких видимих тілесних ушкоджень, крім того, свідок суду повідомила, що біля вхідних дверей під'їзду дружину потерпілого - ОСОБА_8 , яка облила водою ОСОБА_5 , а також доньку ОСОБА_21 , яка повідомила про виклик працівників міліції, після чого вони всі піднялися до своїх квартир, і як стверджувала даний свідок в суді, ніхто із потерпілих за станом здоров'я не потребував медичної допомоги.
- заявою ОСОБА_7 про вчинення правопорушення від 11.05.2013р., в якій зазначено про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 біля будинку АДРЕСА_2 .
- інформацією з центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва за №1936/Б від 05.10.2015р., відповідно до якої 11.05.2013 року о 13-37 год. від ОСОБА_17 був зареєстрований виклик екстреної медичної допомоги за №830 з приводу побиття та травми обличчя, у зв'язку з чим бригадою екстреної медичної допомоги був здійснений виїзд до гр. ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3 7.
- медичною довідкою №1059 з Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Академії медичних наук України від 11.05.2013р., відповідно якої ОСОБА_7 був встановлений діагноз: закритий перелом кісток носа.
- висновком судово-медичної експертизи за №1781/е від 20.11.2013р., відповідно до якого ОСОБА_7 були завдані тілесні ушкодження: закрита травма носа, перелом кісток носа в дистальній третині (зі зміщенням уламків), які не є небезпечними для життя та відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не менш ніж 21 добу.
Морфологія та характер виявленого тілесного ушкодження, часові дані, відомі обставини події, свідчать про те, що виявлене тілесне ушкодження утворилося, 11.05.2013р., внаслідок однократної дії тупого предмету.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2013 року з фототаблицями до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_7 , який в присутності понятих в деталях повідомив про нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_5
- заявою ОСОБА_8 про вчинення правопорушення від 11.05.2013р., в якій зазначено про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 біля будинку АДРЕСА_2 .
- інформацією з центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва за №1937/Б від 05.10.2015р., відповідно до якої 11.05.2013 року о 14-00 год. від працівника бригади № НОМЕР_1 ОСОБА_22 був зареєстрований виклик екстреної медичної допомоги за №859 з приводу побиття, струсу головного мозку та перелому верхньої щелепи, у зв'язку з чим бригадою екстреної медичної допомоги був здійснений виїзд до гр. ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_4 .
- медичною довідка №505 з Київської міської клінічної лікарні №12 від 11.05.2013р., відповідно до якої ОСОБА_8 встановлений діагноз: травматичний злом виличної правої кістки без зміщення, ЗЧМТ.
- висновком судово-медичної експертизи за №1782/е від 29.11.2013р., відповідно до якого у ОСОБА_8 при зверненні за медичною допомогою були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синця в ділянці правої половини обличчя, саден слизової оболонки верхньої губи осадження в проекції нижньої щелепи справа, які відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Локалізація та морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом (встановити кількість травматичних дій ними за наявною медичною документацією не є можливим) та могли утворитися 11.05.2013р.
- показаннями допитаного у судовому засіданні експерта ОСОБА_23 , який повністю підтвердив висновок зробленої ним судово-медичної експертизи за №1782/Е від 29.11.2013р. щодо потерпілої ОСОБА_8 , який в суді показав, що отримані потерпілою тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої половини обличчя та садна слизової оболонки верхньої губи осадження в проекції нижньої щелепи могли призвести до виникнення у ОСОБА_8 закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, крім того, експерт підтвердив свої висновки щодо неможливості утворення вказаних тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 внаслідок її падіння з вертикального положення тіла на площину, при цьому повідомив суду, що не виключає також і того факту, що ЗЧМТ могла утворитися у потерпілої внаслідок удару об двері під'їзду.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2013 року з фототаблицями до нього, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_8 , яка в присутності понятих в деталях повідомила про обставини нанесення їй тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_5
- заявою обвинуваченого ОСОБА_5 від 13.06.2013р., в якій останній підтвердив факт виникнення 11.05.2013р. словесного конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_7 , під час якого він, відчувши фізичний біль в області голови, відштовхнув потерпілого від себе рукою, крім того, підтвердив ту обставину, що потерпіла вилила на нього з миски воду, яка на його думку, намагалася нанести нею йому удар по голові, у зв'язку з чим він відкинув даний предмет.
- завіреною належним чином копією висновку судово-медичної експертизи за №2072 від 03.07.2013р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 будь-яких видимих тілесних ушкоджень у нього не виявлено.
- постановою про закриття кримінального провадження від 16.07.2013р., відповідно до якої кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №120121100900008207 від 29.06.2013р. за заявою ОСОБА_5 , закрите, у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Суд не може покласти в основу обвинувального вироку надані стороною обвинувачення докази, зокрема, протоколи допиту в якості свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_13 від 14.06.2013р., оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.95 КПК України суд може ґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Крім того, суд не приймає до уваги надані стороною обвинувачення медичні документи щодо свідка ОСОБА_17 , яка є донькою потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки дані медичні документи не мають ніякого відношення до пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення.
З урахування вищезібраних доказів, проаналізувавши їх в сукупності, суд критично розцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_5 щодо його непричетності до побиття 11.05.2013р. потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та спричинення потерпілим тілесних ушкоджень, оскільки вони спростовуються показаннями допитаних судом самих потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , яким суд вірить і вважає їх правдивими, так як вони послідовні і узгоджуються як між собою, так і з іншими встановленими судом належними доказами, які не викликають у суда сумнівів щодо їх недопустимості, а доводи обвинуваченого судом сприймаються як обрана ним лінія свого захисту та бажання уникнути ним кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення.
При цьому суд критично сприймає твердження обвинуваченого ОСОБА_5 щодо постійних провокацій конфлікту з боку його сусідів - потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки в судовому засіданні не встановлено факту його обмови ні потерпілими, ні свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , крім того, при допиті вказані особи попереджалися судом про кримінальну відповідальність за дачу ними завідомо неправдивих показань.
Що стосується показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які підтвердили факт виникнення 11.05.2013р. словесного конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_7 , проте категорично заперечували факт нанесення обвинуваченим будь-яких тілесних ушкоджень потерпілим, то суд сприймає їх показання в цій частині критично, оскільки дані свідки перебувають у дружніх відносинах з обвинуваченим ОСОБА_5 , зокрема, свідок ОСОБА_18 є дружиною обвинуваченого, яка, на думку суду, дає показання на користь обвинуваченого з метою уникненням ним кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.
Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування до нього психологічного тиску з боку прокурора у провадженні ОСОБА_6 та слідчого по даному провадженню ОСОБА_24 , якому він заявляв під час досудового розслідування відвід, то вони спростовуються наданими суду доказами, зокрема, інформаційними листами за №3634 від 31.03.2014р. та №4710 від 28.04.2014р., відповідно до яких прокуратурою Солом'янського району м. Києва були розглянуті звернення ОСОБА_5 та перевірені його доводи щодо можливих неправомірних дій з боку прокурора прокуратури ОСОБА_6 , в ході перевірки якої прокуратурою не встановлено ніяких порушень в діях вказаного прокурора під час здійснення ним кримінального керівництва у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , а також інформацією за №2138 від 14.06.2013р. із Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про розгляд звернення ОСОБА_5 щодо відводу слідчого ОСОБА_24 , яка містить відомості про те, що відвід слідчому відповідно до ч.2 ст.81 КПК України повинен розглядатися під час досудового розслідування слідчим суддею.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися в умисному спричиненні потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, кваліфіковані двічі за ч.2 ст.125 КК України.
Так, відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» продовжуваним злочином, відповідно до частини другої статті 32 КК України є два або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру.
За таких обставин, оскільки в діях обвинуваченого ОСОБА_5 має місце продовжувальний злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України, який охоплюються єдиним умислом, направленим на умисне спричинення легких тілесних ушкоджень як потерпілому ОСОБА_7 , так і потерпілій ОСОБА_8 , що спричинили короткочасний розлад здоров'я кожному, тому суд вважає зайвою повторну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України, і вона підлягає виключенню із обвинувачення ОСОБА_5 .
З урахуванням вищевикладеного, суд, оцінюючи зібрані докази у кримінальному провадженні в їх сукупності, вважає їх достовірними та допустимими, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що спричинили короткочасний розлад здоров'я, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого ним правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, раніше не судимого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність у обвинуваченого хронічної двосторонньої соневральної туговухості ІІ ступеню, думку потерпілих та невідшкодовану обвинуваченим завдану ним матеріальну та моральну шкоду, ту обставину, що обвинувачений з 2006 року працює та зайнятий суспільно-корисною працею, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, його відношення до вчиненого та конкретні обставини при скоєнні ним правопорушення і вважає, що він заслуговує на покарання у виді штрафу.
Цивільні позови про відшкодування завданої потерпілим ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 484 грн. 99 коп. та ОСОБА_8 на загальну суму 11.789 грн. 84 коп., суд вважає знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду провадження і підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням вини ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину.
Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 заявленої моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 20.000 грн. та потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 30.000 грн., то суд вважає можливим частково їх задовольнити.
Так, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами і доповненнями, до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних або фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин або якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі або в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру і об'єму страждань (фізичних, душевних, психічних і тому подібне), яких отримав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення і тому подібне) і з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.
Враховуючи вищевикладене, суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , характер їх немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення), тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної (немайнової) шкоди, заподіяної потерпілим в результаті неправомірних дій саме обвинуваченого: на користь ОСОБА_7 у сумі 10.000 грн., на користь ОСОБА_8 у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн.)
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 11.789 грн. 84 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 484 грн. 99 коп. та моральну шкоду у розмірі 10.000 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя: