6/738/15
760/20366/15-ц
28 грудня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши подання державного виконавця Самборського О.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -
Державний виконавець звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 17 листопада 2015 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага на необхідності приведення подання у відповідність до вимог ст. ст. 119, 371-1 ЦПК України.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 07 грудня 2015 року державний виконавець отримав вказану ухвалу.
Дослідивши подання та долучені до нього документи, суд прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд негайно розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави стверджувати про те, що участь держаного виконавця є обов'язковою, в разі якщо він не подасть відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням того, що державному виконавцеві Самборському О.В. не могли не бути відомі положення ч.2 ст.377-1 ЦПК України останній був згідно приписам закону або супроводжувати не тільки подачу, а й негайний розгляд свого подання, або зробити відповідне застереження в поданні про розгляд справи за його відсутності чи шляхом направлення окремої заяви, проте ці вимоги були ним проігноровані.
Також, заслуговують на увагу і долучені до подання документи, в яких відсутнє підтвердження направлення рекомендованим листом із повідомлення постанови про відкриття певного виконавчого провадження, оскільки державний виконавець в тексті подання посилається саме на ухилення боржника від виконання рішення суду в примусовому порядку, отже державний виконавець стверджує, що про саме відкриття виконавчого провадження йому (боржнику) добре відомо.
Відповідно до імперативних вимог п. п. 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України особа, яка звертається в суд із позовом, заявою, скаргою чи поданням зобов'язана не тільки викласти всі обставини на підтвердження своїх вимог, але й зазначити відповідні докази на їх підтвердження.
Подання не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред'явленні позову, заяви, подання в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки скарги і долучених до неї матеріалів і недопущення непідготовленої справи до розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119, 377-1 ЦПК України, суд,Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак подання вважається неподаним і належить поверненню заявникові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -
Подання державного виконавця Самборського О.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - визнати неподаним та повернути державному виконавцеві.
Роз'яснити останньому, що повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із ним до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення .
Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.С. Кицюк