Провадження № 2760/8848/15
в справі № 760/21771/15-ц
/ про повернення позовної заяви/
25 грудня 2015 року Суддя Солом"янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи: УДАІ при ГУ МВС України в м. Києві, УДАІ при ГУ МВС України в Донецькій обл. про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні, визнання недійсним Договору комісії на продаж транспортного засобу, визнання недійсним Договору купівлі-продажу, визнання недійсною довідки-рахунку, скасування державної реєстрації права власності на транспортний засіб. Витребування транспортного засобу, скасування державної перереєстрації права власності на транспортний засіб, визнання права власності на транспортний засіб, поновлення реєстрації права власності на транспортний засіб, суддя
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати його цивільним позивачем у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, яке знаходиться в провадженні СВ ЛВ на ст. Київ-пасажирський УМВС України на південно-західній залізниці.
Крім того, просить визнати недійсними:
- договір комісії на продаж транспортного засобу №1197 від 30.05.2015 року;
- договір купівлі-продажу рухомого майна від 30.05.2015 року;
- довідку-рахунок серії ААЕ №134312 від 30.05.2015 року, видану ТОВ »Донбас Авто Трейд» з купівлі-продажу транспортного засобу « Porsche», модель «Panamera 4s»;
- скасувати державну реєстрацію права власності на транспортний засіб за ОСОБА_2;
- витребувати від ОСОБА_3 на його користь транспортний засіб - автомобіль « Porsche», модель «Panamera 4s»;
- скасувати державну перереєстрацію права власності на транспортний засіб за ОСОБА_3;
- визнати за ним право власності на транспортний засіб - автомобіль « Porsche», модель «Panamera 4s»;
- поновити реєстрацію права власності на транспортний засіб за ним та видати державний номерний знак.
Позовна заява підлягає поверненню позивачу для подачі до належного суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
На виконання вимог ч.3 ст.122 ЦПК України з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів 11 грудня 2015 року судом був направлений запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві.
Згідно повідомлення від 24 грудня 2015 року відповідачі зареєстрованими в м. Києві не значаться.
Зі змісту позовної заяви випливає, що при зверненні до суду позивач керується нормами ч.3 ст.110 ЦПК України, згідно якої позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.
Місцем завдання шкоди позивач вважає багажне відділення станції Київ-пасажирський.
Так, предметом спору у даній справі є завдання позивачу шкоди внаслідок незаконних дій невстановлених слідством осіб, а саме: заволодіння належним йому транспортним засобом- автомобілем «Porsche», моделі «Panamera 4s», д.н. НОМЕР_1, який у подальшому був зареєстрований за ОСОБА_2, а в подальшому відчужений на користь відповідача ОСОБА_3
За даним фактом слідчим відділенням лінійного відділу на ст. Київ-пасажирський Управління МВС України на Південно-західній залізниці матеріали досудового розслідування було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Так, вимоги позивачем пред»являються до відповідачів, місцем проживання яких зазначає м. Донецьк.
З точки зору ч.3 ст.110 ЦПК України особа може звернутися до суду з позовом, якщо в порядку кримінального судочинства не було заявлено цивільного позову, а також у разі закриття кримінальної справи.
З витягу з кримінального провадження № 12014100140000472 вбачається, що про підозру в даному кримінальному провадженні не повідомлено нікому, кримінальне провадження до суду не направлено і будь-якого остаточного рішення в ньому на даний час не прийнято.
З точки зору Кримінального кодексу України злочином є передбачене законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, зазначеним у ч.1 ст.11 КК.
Кримінальне законодавство визнає злочином лише конкретну поведінку, вчинок людини у формі суспільно небезпечного діяння або бездіяльності.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами злочину щодо позивача, до позову не додано.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Виходячи з викладеного вище, відсутності будь-яких доказів вчиненого відповідачами злочину щодо позивача та судового рішення або будь-якого іншого рішення, яке б свідчило про вчинення злочину, у позивача відсутні підстави для звернення до Солом»янського районного суду м. Києва за правилами альтернативної підсудності.
За змістом ст.ст. 115 та п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.
Виходячи з викладеного вище, непідсудності даної справи Солом»янському районному суду м. Києва, позовна заява разом з додатками підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.109 ч.1,ч.3 ст.110,115, 121 ч.3 п.4 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи: УДАІ при ГУ МВС України в м.Києві, УДАІ при ГУ МВС України в Донецькій обл. про визнання цивільним позивачсем у кримінальному првоадженні, визнання недійсним Договору комісії на продаж транспортного засобу, визнання недійсним Договору купівлі-продажу, визнання недійсною довідки-рахунку, сксування державної реєстрації права власності на транспортний засіб. Витребування транспортного засобу, скасування державної перереєстрації права власності на транспортний засіб, визнання права власності на транспортний засіб, поновлення реєстрації права власності на транспортний засіб повернути позивачу для подачі до належного суду.
Роз»яснити позивачу право на звернення до відповідного суду, визначеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Розпорядженні № 2710/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання
копії ухвали.
Суддя: