Справа № 2-1978/15
760/823/15-ц
21 грудня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Іонової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживача та зобов'язання вчинити дії, -
Позивачка звернулась з позовом, в якому просила визнати незаконним дії відповідача ПАТ «Київенерго» по незаконному, на її думку, нарахуванню плати за спожиту електроенергію, зобов'язати відповідача провести перерахунок сплати за спожиту електроенергію та скласти акт, скасувати усі незаконні нарахування та незаконне нарахування заборгованості по сплаті за спожиту електроенергію у повному обсязі, зобов'язати відповідача зробити перерахунок за спожиту електроенергію згідно із законом, а саме з урахуванням пільги 50% за оплату електроенергії та повернути усі переплачені кошти за електроенергію.
Посилалась в позові на те, що її чоловік ОСОБА_2 як колишній працівник прокуратури, який вийшов на пенсію у зв'язку з вислугою років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», має право на 50% знижку по оплаті комунальних послуг. Особовий рахунок одержувача електроенергії НОМЕР_1 відкрито на ім'я позивачки. При оформленні договору з відповідачем у 2002 році пільги були враховані і усі необхідні документи були подані належним чином.
Однак у 2011 року відповідач надіслав попередження про відключення електроенергії, мотивуючи це тим, що за особовим рахунком позивачки наявна заборгованість за спожиту електричну енергію.
Позивачка зазначає, що вказані дії відповідача з приводу нарахування заборгованості є необґрунтованим та незаконним, і суперечать положенням ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач не тільки своєчасно не повідомив її про зміни у розрахунках за спожиту енергію, а навіть ухилився від своїх зобов'язань згідно чинного законодавства України, на підставі чого виникла штучна заборгованість у розмірі 2809,28 грн.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і наведених в позовній заяві підстав попросила їх задовольнити.
Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень посилався на те, що взаємовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року.
Згідно з п. 31 Правилами користування електричною енергією для населення споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата спожитої електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.
Категорії громадян, які мають право на отримання пільг на оплату електричної енергії, визначаються Бюджетним кодексом України. З метою забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, був створений автоматизований банк даних - Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету» управління праці та соціального захисту населення ведуть облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян.
Департамент соціальної політики, як головний розпорядник бюджетних коштів відшкодування пільг за спожиту електричну енергію ПАТ «Київенерго», проводить з дня подання споживачем заяви відповідно до Правил користування електричною енергією для населення.
Положеннями до ст.ст. 49, 50 ЗУ «Про прокуратуру» пільговику та членам їх сім'ї передбачена 50-ти відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та комунальних послуг (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія і ін.) у житлових будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.
Разом з тим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», яка діяла до 01.10.2014 року, у міських населених пунктах у будинках обладнаних газовими плитами встановлено норму в розмірі 75 кВт/год. на сім'ю з однієї-двух осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 15 кВт./год. на кожного іншого члена сім'ї та осіб, що не належать до членів сім'ї пільговика, однак зареєстровані і проживають у даному приміщенні та мають право на знижку плати, але не більше 150 кВт./год. на місяць.
Постановою КМУ від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлені нові соціальні нормативи користування електроенергією у житлових приміщеннях 90 кВт./год. на місяць на сім'ю з однієї особи і додатково 30 кВт./год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї, але не більше 210 кВт./год. на місяць.
Як вказує представник відповідача, за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до норм чинного законодавства було застосовано наступні норми користування електроенерією: з 01.03.2005 року по 31.12.2007 року - без ліміт; з 01.01.2008 року по 30.09.2014 року - 75 кВт./год.; з 01.10.2014 року по 15.07.2015 року - 120 кВт./год.
Таким чином, на думку представника відповідача, нарахування плати за постачання електричної енергії позивачці відбулося правомірно і з неухильним дотриманням норм законодавства.
Заслухавши пояснення представника позивачки, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2, здійснюється на підставі особового рахунку №07272806704, відкритого на ім'я ОСОБА_2, який перебуває з ПАТ «Київенерго» у фактичних договірних відносинах з дня проведення першої оплати спожитої електричної енергії.
Взаємовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року, яким детально регламентовані права та обов'язки як споживача електричної енергії, так і постачальника електричної енергії.
Відповідно до п. 19 Правил користування електричною енергією для населення розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць.
Ціни (тарифи) на електроенергію, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електроенергетику», п/п 7 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 року № 715, встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п. 31 Правил споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата спожитої електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету» встановлено, що управління праці та соціального захисту населення ведуть облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян.
Департамент соціальної політики, як головний розпорядник бюджетних коштів відшкодування пільг за спожиту електричну енергію ПАТ «Київенерго», проводить з дня подання споживачем заяви відповідно до Правил користування електричною енергією для населення.
З метою забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України, був створений автоматизований банк даних - Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Категорії громадян, які мають право на отримання пільг на оплату електричної енергії визначаються Бюджетним кодексом України.
Так, пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено, що місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують, зокрема, проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований в єдиному державному автоматичному реєстрі пільговиків з 28.02.2005 року.
Положеннями ст.ст. 49, 50 ЗУ «Про прокуратуру» пільговику та членам їх сім'ї передбачена 50-ти відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та комунальних послуг (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія і ін.) у житлових будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.
При цьому, норми користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати, до 01.10.2014 року були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», згідно з якою у міських населених пунктах у будинках, обладнаних газовими плитами, встановлено норму в розмірі 75 кВт/год. на сім'ю з однієї-двух осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 15 кВт./год. на кожного іншого члена сім'ї та осіб, що не належать до членів сім'ї пільговика, однак зареєстровані і проживають у даному приміщенні та мають право на знижку плати, але не більше 150 кВт./год. на місяць. Норма пільгового споживання надається на поточний місяць та не може бути перенесена на наступний місяць навіть за умови її часткового або повного невиконання.
Постановою КМУ від 06.08.2014 року «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлено нові соціальні нормативи користування електроенергією у житлових приміщеннях 90 кВт./год. на місяць на сім'ю з однієї особи і додатково 30 кВт./год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї, але не більше 210 кВт./год. на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до норм чинного законодавства було застосовано наступні норми користування електроенерією: з 01.03.2005 року по 31.12.2007року - «без ліміт», з 01.01.2008 року по 30.09.2014 року - 75 кВт./год., з 01.10.2014 року по 15.07.2015 року - 120 кВт./год.
Згідно зі ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Норми ст.ст. 57, 59 ЦПК України передбачають, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до роз'ясненнями, які містяться постанові Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року, передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Разом з тим, представником позивачки в ході розгляду справи не викладено обставин як правових підстав та не надано належних доказів з приводу неправомірності нарахування відповідачем плати за користування електричною енергією, що проявлялось би у неврахуванні при розрахунку вартості спожитої електроенергії 50% знижки передбаченої ЗУ «Про прокуратуру» за пільговиком ОСОБА_2 чи членами його сім'ї відомості про склад якої суду так надано і було. Між тим, суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог та їх обґрунтування і в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу позову та формувати засоби доказування, обов'язок доведення яких покладений виключно на сторони.
Виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, суд вважає, що нарахування щодо оплати витрат за спожиту електричну енергію для позивачки проводяться у відповідності до вимог ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про захист прав споживачів», тобто з урахуванням наявної у чоловіка позивачки пільги, а тому відсутні підстави для задоволення позову, у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Отже, судом не встановлено і представником позивачки не доведено порушення прав позивачки діями відповідача при нарахуванні оплати витрат за споживання електричною енергією.
Керуючись ст.ст. ЗУ «Про прокуратуру», постановою КМУ від 06.08.2014 року «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», Бюджетним кодексом України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживача та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: