Провадження № 2-5669/15
у справі №760/13896/15-ц
10 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Кучерині Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
24.07.2015 позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 44380,72 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідно до договору від 07.11.2005 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зобов'язання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі і своєчасно, однак відповідачка взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, тому у неї утворилась заборгованість, розмір якої станом на 05.07.2015 складає 44380,72 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 4944,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 36847,16 грн., штрафи 500,00 грн. - фіксована складова, 2089,56 грн. - процентна складова.
Представник позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився. Згідно із заявою, просив розглянути справу в його відсутність, згодний на розгляд справи в заочному порядку.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце та час судового засідання повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України. Згідно положень ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Суд неодноразово направляв відповідачці повідомлення про дату і час судового розгляду у даній справі, проте судові повідомлення повернулися без вручення їх адресатові з відміткою поштового відділення «за закінченням зберігання». При таких даних, враховуючи, що відповідачка судові повідомлення не отримує, згідно вимог закону вважається повідомленою належним чином, справа в провадженні суду перебуває тривалий час, прийняла затяжний характер з причини неявки відповідачки в судові засідання, суд знаходить можливим з урахуванням вимог ст. 224 ЦПК України розглянути справу в даному судовому засіданні у її відсутності в заочному порядку.
Вивчивши матеріали справи і оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України (ЦК), договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
За положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не встановлено положеннями про кредит параграфу 2 вказаної глави і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч.1 ст. 207 ЦК, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 1049 ЦК, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі частини 2 статті 1050 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК передбачено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст.ст. 525, 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та сплата неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.11.2005 на підставі анкети-заяви (оферти) про приєднання до Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і Тарифів та відповіді на заяву (акцепту) між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Приватбанк», і ОСОБА_1 укладений договір, згідно з яким останній було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,00% річних на місяць.
Відповідно до вказаної заяви відповідачка погодилася, що остання разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також своїм підписом засвідчила, що ознайомлена з даними Умовами, Правилами та Тарифами.
Згідно пункту 6.5 розділу І Умов і Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.
Пунктом 5.2 розділу ІІ Умов надання банківських послуг передбачено, що погашення кредиту здійснюється шляхом внесення коштів в готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
Відповідно до п. 5.4 розділу ІІ Умов надання банківських послуг, строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без встановленого мінімального обов'язкового платежу, проводиться в наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі Month).
Згідно п. 5.5 розділу ІІ Умов надання банківських послуг, за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку із розрахунку 360 календарних днів в році. За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування простроченим кредитом і овердрфтом) держатель сплачує проценти по підвищеній процентній ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються Тарифами.
Згідно п. 8.6 розділу І Умов надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до п. 5.7 розділу ІІ Умов надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання держателем своїх боргових зобов'язань і інших зобов'язань по договору.
ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконував належним чином, здійснюючи кредитування карткового рахунку відповідача.
У період дії договору відповідачка користувався можливістю отримання кредиту по банківській карті, здійснюючи розрахункові операції.
В ході використання ОСОБА_1 кредитної карти, кредитний ліміт неодноразово змінювався, зокрема 25.11.2008 збільшений до 14898,82, 15.10.2009 зменшений до 4950,00 грн., що вбачається з довідки ПАТ КБ «Приватбанк» віл 11.07.2015.
У результаті невнесення ОСОБА_1 у встановлені строки платежів в рахунок погашення кредиту, станом на 05.07.2015 у неї перед банком утворилася заборгованість в загальному розмірі 44380,72 грн., що підтверджується представленим суду розрахунком заборгованості. Відповідно до вказаного розрахунку до складу заборгованості входить: заборгованість за кредитом - 4944,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 36847,16 грн., штрафи 500,00 грн. - фіксована складова, 2089,56 грн. - процентна складова.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений позивачем, перевірений судом, є вірним і складеним у відповідності з умовами договору і норм чинного законодавства.
Доказів, які достовірно підтверджують оплату кредиту і іншу суму заборгованості, квитанцій по оплаті ОСОБА_1 суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що зобов'язання за кредитним договором від 07.11.2005 відповідачкою належним чином не виконуються, внаслідок чого утворилася заборгованість, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» і стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в сумі 44380,72 грн.
В силу вимог статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 443,81 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 634, 638, 641, 642, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 57-58, 60, 74, 77, 88, 208-209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 07.11.2005 в розмірі 44 380, 72 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 443,81 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: