Єдиний унікальний номер 201/16317/15-к
Номер провадження 1-кп/201/583/2015
24 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 06 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650004192 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:
- 13 лютого 2015 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, яке відбуте,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
25 серпня 2015 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою м. Дніпропетровськ вул. Марі Кюрі, буд. 5, підійшов до прилавку, де продавалися свіже м'ясо, яке він визначив об'єктом свого злочинного посягання. Далі, ОСОБА_4 попрохав продавця зважити йому свинячого ошийку без кісток в кількості 5 кілограмів та свинячого битку без кісток в кількості 3 кілограмів, що в сукупності становить 8 кілограмів, загальна вартість якого становить 528 гривень 28 копійок, після чого він поклав зважене м'ясо до своєї сумки, яку заздалегідь взяв з собою до супермаркету, і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості зняв з вищевказаних м'ясних виробів цінники, в результаті чого залишив місце скоєння злочину та розпорядився вищезазначеними продуктами на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю і показав, що 25 серпня 2015 року, приблизно о 14 годині, знаходячись в приміщенні супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою м. Дніпропетровськ вул. Марі Кюрі, 5, вирішив вкрасти м'ясо. З цією метою, він підійшов до м'ясного відділу, попросив продавця зважити йому свіжого м'яса приблизно 8 кілограмів, яке поклав його до своєї сумки, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зняв з продуктового пакету цінники, перетнув касову, не оплативши товар і вийшов з магазину. Вкрадене м'ясо продав на ринку незнайомим особам, гроші виручені від продажу витратив на особисті потреби. При цьому не оспорював ні обставини скоєння ним правопорушення, що інкримінується, ні вартість вкраденого товару, ні вину. В скоєному щиро розкаявся, повністю відшкодував матеріальну шкоду представнику потерпілого за його позовом та просив суворо його не карати.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 показав, що в кінці серпня 2015 року в супермаркеті «Сільпо», розташованому по вул. Марі Кюрі, 5, у м. Дніпропетровську виявлено пропажу сирого свинячого м'яса у кількості 8 кілограмів, вартістю 528 гривень 28 копійок. В результаті перегляду відеозапису з камер спостережень цього супермаркету, зафіксовано, що ОСОБА_4 викрав зазначений товар. Після чого, він звернувся до міліції із заявою. Заявлений цивільний позов підтримує. Висловив думку щодо покарання обвинуваченого на розсуд суду.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор та представник потерпілого не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого та представника потерпілого, наданими ними безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено ОСОБА_4 дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і обвинувачений винний у його вчиненні, так як він, умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тому він підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що останній раніше судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується із позитивної сторони, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Відповідно до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у скоєному та повне добровільне відшкодування завданих збитків.
З урахуванням ступеню тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, його особи та обставин, що пом'якшують покарання, які приведені вище, суд приходить до переконання про призначення останньому покарання у вигляді громадський робіт, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом із цим, судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2015 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.
Проте, покарання за даним вироком обвинуваченим ОСОБА_4 відбуте лише 22 грудня 2015 року, що підтверджується відповідною квитанцією про сплату штрафу у визначеному судом розмірі.
За таких обставин, ОСОБА_4 вчинив даний злочин після постановлення попереднього вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2015 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи те, що на момент ухвалення даного вироку обвинувачений ОСОБА_4 повністю відбув покарання, призначене йому за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2015 року, тобто 22 грудня 2015 року сплатив штраф, тому суд приходить до висновку, що при призначенні обвинуваченому покарання за даним вироком підстави для застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України відсутні.
При вирішенні цивільного позову поданого представником потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 528 гривень 28 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», суд виходить з наступного.
Під час судового розгляду встановлено, що в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» спричинено матеріальну шкоду у розмірі 528 гривень 28 копійок, а тому заявлений представником потерпілого цивільний позов на зазначену суму знайшов своє підтвердження.
Поряд із цим, обвинуваченим ОСОБА_4 під час судового розгляду повністю відшкодовано завдану ним ТОВ «Фоззі-Фуд» матеріальну шкоду, і на підтвердження цього останній в судовому засіданні надав квитанцію № 3764039 від 22 грудня 2015 року про перерахування грошових коштів даному підприємству.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільний позов поданий представником потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 528 гривень 28 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_4 витрат по проведенню судово-товарознавчої експертизи у розмірі 61 (шістдесят одна) гривня 50 (п'ятдесят) копійок, що підтверджується відповідною довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні, на користь держави.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
- диск з відеозаписом з камер відеоспостережень супермаркету «Сільпо», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Марі Кюрі, буд. 5 від 06 жовтня 2015 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12015040650004192 - зберігати при матеріалах зазначеного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 118, 124, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи у розмірі 61 (шістдесят одна) гривня 50 (п'ятдесят) копійок на користь держави.
В задоволенні позовної заяви представника потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» - відмовити.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- диск з відеозаписом з камер відеоспостережень супермаркету «Сільпо», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Марі Кюрі, буд. 5 від 06 жовтня 2015 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12015040650004192 - зберігати при матеріалах зазначеного кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1