Єдиний унікальний номер 201/5241/15-к
Номер провадження 1-кп/201/245/2015
про продовження запобіжного заходу
24 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного в рамках кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Качкарівка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 190 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні судом відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного терміну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 висловила думку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, що враховувалися судом при обранні та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просила його продовжити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, що враховувались при обранні даного запобіжного заходу, а тому просили змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків стороні обвинувачення, які ще не допитані в суді і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, при встановленні наведених ризиків, суд, насамперед виходить з таких обставин, як ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень останнім та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими за вчинення інкримінованих правопорушень.
Поряд із цим, суд не може не враховувати підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення - грабежу, яка обумовлюється тим, що особа, яка вчинює такий злочин, не приховує свого наміру протиправно заволодіти майном, діє відкрито, ігноруючи при цьому, волю потерпілого, у володінні якого перебувало майно. При цьому, органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується вчинення такого злочину із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
А отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в рішенні Європейського Суду у справі "Летельє проти Франції", суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
При цьому, доводи сторони захисту - адвоката ОСОБА_7 про те, що обвинувачений ОСОБА_8 має на утриманні матір пенсійного віку, яка за станом свого здоров'я потребує на його допомогу та догляд, є непереконливими, оскільки, сам по собі наведений факт, не є підставою для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який вид запобіжного заходу, а тому суд не приймає такі доводи до уваги.
Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи, що строк дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_5 закінчується 27 грудня 2015 року, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання останнього під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2016 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд,
Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2016 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, є 21 лютого 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1