Справа № 752/14216/15-к
Провадження №: 1-кп/752/811/15
25.12.2015 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100010006537 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красилівка, Броварського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, -
встановив:
Судом визнано доведеним, що 03.07.2015 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи біля ТЦ «Магелан» за адресою: м. Київ, пр-т Глушкова, 13-б, помітив потерпілу ОСОБА_5 , яка разом з подругою ОСОБА_6 сиділи в приміщенні літнього кафе вищевказаного торгового центру. Реалізовуючи злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 ігноруючи волю потерпілого, умисно скоротив відстань до ОСОБА_7 та перебуваючи поблизу неї, ривком своєї руки викрав зі столу мобільний телефон «Fly», вартістю 4000 грн. В подальшому, ОСОБА_4 почав втікати з місця вчинення злочину, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин що не залежали від його волі, оскільки був затриманий.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 визнається судом винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, а саме у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 03.07.2015 року, ввечері, знаходився біля торгового центру "Магелан", у літньому кафе побачив потерпілу, яка поклала свій мобільний телефон на стіл. Вирішивши його викрасти, обвинувачений підбіг до потерпілої, схопив телефон та почав втікати, проте був затриманий громадянами, які сиділи в тому ж кафе.
З урахуванням того, що проти не заперечували учасники судового провадження, суд керуючись вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Таким чином, докази на підтвердження вини обвинуваченого, за погодженням з учасниками провадження, не досліджувались, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких умов, суд прийшов до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.
Долю речових доказів, вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд-
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Fly» чорного кольору на 2-сім карти (ІМЕІ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ), який передано під зберігальну розписку ОСОБА_5 - залишити за належністю.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 30 днів з дня проголошення через Голосіївський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1