Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №337/4495/15 Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л.М.
Провадження № 22-ц/778/6498/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Бабак А.М.,
ОСОБА_2,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Златосвіт» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з оплати за утримання будинку та прибудинкової території, -
У серпні 2015 року ОСББ «Златосвіт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з оплати за утримання будинку та прибудинкової території.
В позові зазначало, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 мешкають у будинку, який знаходиться на балансі ОСББ «Златосвіт» за адресою: м. Запоріжжя, бул. Будівельників буд. № 21-А кв. №. 131 та отримують послуги з утримання будинку та прибудинкової території. З березня 2011 року (з моменту прийняття загальними зборами ОСББ «Златосвіт» рішення про прийняття на баланс будинку №21-а по бул. Будівельників у місті Запоріжжя), позивач виконує обов'язки по утримання вказаного будинку та прибудинкової території. Відповідачі, які не є членами ОСББ «Златосвіт», але проживають у кв. №131 будинку №21-а по бул. Будівельників у м. Запоріжжі, та отримують послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, ухиляються від оплати за надані послуги, у зв'язку з чим за період з 01.03.2011 року по 01.08.2015 року у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 7844,34 гривні. Посилаючись на викладене, просило суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7844,34 грн., яка виникла за період з 01.03.2011 року по 01.08.2015 року, та судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСББ «Златосвіт» заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2011 року по серпень 2015 року (включно) в сумі 7703,90 грн. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСББ «Златосвіт» судовий збір по 60,90 грн. з кожного, а всього 243,60 грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено у зв'язку із застосуванням наслідків спливу строку позовної давності..
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представником позивача подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких наводяться доводи на спростування апеляційної скарги. Представник позивача просить оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7, представника позивача ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані та мешкають у квартирі № 131 будинку № 21-А по бул. Будівельників в м. Запоріжжя.
У вказаному будинку створено ОСББ «Златосвіт», яке було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06 січня 2011 року.
Протоколом загальних зборів ОСББ «Златосвіт» від 15 березня 2011 року прийнято рішення про прийняття на баланс об'єднання будинку № 21А по бульвару Будівельників у місті Запоріжжя.
Згідно п. 2.2.статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Златосвіт» одним із завдань та предмету діяльності ОСББ є належне утримання будинку та прибудинкової території.
Оскільки відповідачі проживають у багатоквартирному будинку, утримання якого забезпечує ОСББ «Златосвіт», то між сторонами склалися фактичні договірні правовідносини, внаслідок яких у відповідачів виник обов'язок оплати послуг, якими вони фактично користувалися.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Суд першої інстанції правильно вказав на таке.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. З, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Разом з тим законодавче визначення терміну «балансоутримувач», дане в статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», допускає можливість існування різних ситуацій, у тому числі таких, коли багатоквартиний будинок існує, а особи, що має права та несе обов'язки балансоутримувача, немає (власники квартир балансоутримувачами бути не можуть за визначенням, а договір з будь-якою юридичною особою не укладався). За відсутності вирішення в цьому Законі питання про те, хто саме має ці права й обов'язки, застосуванню підлягає частина перша статті 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зі змісту якої випливає, що функції балансоутримувача до приватизації квартир виконував попередній власник будинку. Він повинен на вимогу об'єднання власників багатоквартирного будинку передати житловий комплекс на баланс об'єднання. Якщо ж немає особи, якій будинок може бути переданий на баланс, попередній власник (територіальна громада та уповноважені нею юридичні особи) змушені продовжувати виконувати функції балансоутримувача.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 (справа № 6-59цс13), яка врахована судом у відповідності до ст.360-7 ЦПК України.
Передача майна з балансу на баланс відбувається відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521. Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року зобов'язано ДЖЕП Інститут механізації тваринництва УААНУ передати на баланс ОСББ «Златосвіт» житловий будинок №21А по бульвару Будівельників у місті Запоріжжя, у Порядку, передбаченому постановою КМУ №1521 від 11.10.2002р.
З викладеного слідує, що позивач у період часу, за який порушується питання про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, був фактичним балансоутримувачем, а тому він має права, передбачені частиною першою статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
При цьому відповідачі, як споживачі, в силу вимог закону, зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачами не надано суду доказів на підтвердження того, що житлово-комунальні послуги надавалися ОСББ «Златосвіт» неякісно або не в повному обсязі.
Відповідачі не звертались до ОСББ «Златосвіт» із письмовими заявами про відмову від отримання послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також доказів на спростування розміру заборгованості і будь-яких доводів і заперечень стосовно цих питань відповідачами не надано.
Доводи апеляційної скарги, що позивач не має права вимоги, оскільки не є балансоутримувачем або управителем, а відповідачі не є членами ОСББ не спростовують висновки рішення суду.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року зобов'язано Державне житлове-експлуатаційне підприємство Інститут механізації тваринництва Української академії аграрних наук України передати вказаний житловий будинок на баланс ОСББ "Златосвіт".
Вказаним судовим рішенням встановлено, що балансоутримувачем вказаного багатоквартирного будинку є Державне житлово-експлуатаційне підприємство Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук України. Рішенням щодо прийняття на баланс ОСББ "Златосвіт" вказаного будинку прийнято загальними зборами членів ОСББ "Златосвіт" 15 березня 2011 року (протокол №2). ОСББ "Златосвіт" своїм листом звернулося до балансоуторимувача житлового будинку. У балансоутримувача з огляду на приписи ст.11 ЦК України виник обов'язок у двомісячний термін здійснити дії по передачі спірного будинку позивачу.
Таким чином, вказаним судовим рішенням підтверджено і захищено право ОСББ "Златосвіт", як балансоутримувача вказаного багатоквартирного житлового будинку.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Статут об'єднання складається відповідно до Типового статуту, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року відносини власників приміщень управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері місто будування. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюються для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. У разі надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ОСББ встановлює витрати на оплату мешканцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до ст.ст. 1, 16, п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної або юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та /або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Статтями 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який також регулює спірні правовідносини на власника покладено обов'язок своєчасно і повно сплачувати платежі.
Відповідно до ст. 322 ЦПК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтєю 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що визначення порядку утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна; встановлення розмірів платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів є виключною компетенцією загальних зборів об'єднання.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачі не можуть відповідати перед позивачем, оскільки за житлово-комунальні послуги сплачують інший юридичній особі Державному житлово-експлуатаційному підприємству інституту механізації тваринництва Національної академії аграрних наук України не мають свого підтвердження, що суперечить ст. 10, 60 ЦПК України. Згідно цих норм процесуального права цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Проте, доказів своїх заперечень особи, які подали апеляційну скаргу, не надали.
Доводи апеляційної скарги, що у 2011р. заборгованість з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території стягувалася на користь Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Національної академії аграрних наук України не можуть спростувати висновки рішення суду у цій справі, оскільки виходять за встановлені ст.ст. 11, 303 ЦПК України межі розгляду справи. Згідно вказаних норм справа розглядається в межах позовних вимог, а справа не містить вимог щодо стягнення заборгованості на користь Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Національної академії аграрних наук України. Крім того, стягнення заборгованості, яка склалася станом до 2011р. виходить за межі позовних вимог в цій справі і це питання не досліджується в даній справі.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності укладеного договору, який позивач не пропонував їм та не намагався укласти такий договір, не спростовують висновки рішення суду, оскільки відповідачі не спростували фактичного отримання ними послуг з утримання будинку та прибудинкової території. При цьому споживачі за законом (ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») зобов'язані сплачувати надані послуги у відповідності з договором або законом.
За встановлених обставин не мають свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо виникнення у позивача права на звернення до суду через шістдесят днів після укладення договору (ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»), оскільки встановлено, що послуги позивачем надавалися, незважаючи на відсутність договору, що не звільняє відповідачів від обов'язку сплачувати фактично отримані послуги.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: