Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 310/8065/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Петягін В.В.
Провадження № 22-ц/778/6571/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
«23» грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Сапун О.А.
ОСОБА_2
при секретарі: Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року по справі
за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання надати житлову кімнату, -
В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання надати житлову кімнату.
В обґрунтування вимог зазначила, що мешкає в квартирі АДРЕСА_1 разом із сім'єю, до складу якої входять: чоловік - ОСОБА_6, дочка - ОСОБА_4, зять - ОСОБА_5 та онук - ОСОБА_7.
У 1973 році на вказану квартиру був укладений Типовий договір найму житлового приміщення при отриманні ордеру на квартиру з її батьком - ОСОБА_8 До ордеру на квартиру були включені вона та її мати - ОСОБА_9
Після смерті батька в 2002 році був укладений договір про утримання та найм житла державного та комунального житлового фонду від 24 липня 2002 року з її матір'ю ОСОБА_9
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2005 року по справі №2-2276/2005р був визначений порядок користування приміщеннями зазначеної квартири, а саме: виділено в користування ОСОБА_9 кімнату площею 12,8 кв.м., інші кімнати площею 17.4 кв.м та 9.6 кв.м виділено в її користування та користування ОСОБА_10
Відповідно до зазначеного рішення суду ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» було відкрито два особисті рахунки на оплату комунальних послуг.
У зв'язку зі смертю матері ОСОБА_9 вона звернулась до ТОВ «Коменерго-Бердянськ» з проханням об'єднати особисті рахунки на оплату комунальних послуг і оформити один особистий рахунок на всю квартиру, проте отримала відмову листом №92 від 27 січня 2014 року на підставі того, що рішенням Бердянського міськрайонного суду від 19 грудня 2005 року по справі №2-2276/2005р було змінено договір найму житлового приміщення.
Також зверталась до відповідача з заявою від 27.03.2014 року про об'єднання особових рахунків на сплату комунальних послуг або надання її сім'ї кімнати, що звільнилась після смерті ОСОБА_9, однак знову отримала відмову.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2015 року по справі №22-ц/778/1168/15 було зобов'язано виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області розглянути її заяву про надання кімнати площею 12,6 кв.м. у квартирі АДРЕСА_2 шляхом прийняття відповідного рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.
22 серпня 2015 року нею було отримано рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №279 від 11 серпня 2015 року, яким було відмовлено у задоволенні заяви щодо надання кімнати площею 12.8 кв.м., що звільнилась після смерті ОСОБА_9
Вважає зазначене рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради незаконним та таким, що не відповідає діючому законодавству України та порушує її права та права її сім'ї.
Підставою відмови у задоволенні заяви відповідач зазначив те, що на кожного члена її сім'ї припадає по 9.0 кв.м. жилої площі за даною адресою. Постановою виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 08.01.1985 року №2 визначена середня забезпеченість жилою площею в М.Бердянськ, яка становить 8,0 квадратних метрів на одну особу.
Предметом спору є жиле приміщення, яке звільнилось в квартирі, і, на її думку, повинно надаватись не в порядку розподілу житлового фонду, як це передбачено ст. 42 Житлового кодексу України, а в порядку, передбаченому ст. 54 ЖК України.
На підставі зазначеного просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області №279 від 11 серпня 2015 року щодо відмови у наданні кімнати 12.8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3; зобов'язати виконавчий комітет Бердянської міської ради надати їй на її сім'ю кімнату площею 12.8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, що звільнилась після смерті ОСОБА_9
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області №279 від 11 серпня 2015 року щодо відмови ОСОБА_3 у наданні кімнати 12.8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3.
Зобов'язано виконавчий комітет Бердянської міської ради надати ОСОБА_3 на її сім'ю кімнату площею 12.8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, що звільнилась після смерті ОСОБА_9
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, посилаючись на помилковість висновку суду, що позиває є особою, яка потребує додаткової житлової площі, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що умовами надання наймачу, який проживає у комунальній квартирі (який як потребує, так і не потребує поліпшення житлових умов), є відповідність вимог загальному розміру житлової площу (сума площі займаної і яка звільнилася), яка не повинна перевищувати на одну особу 13,65 кв. м.
Доводи апеляційної скарги, як і рішення виконавчого комітету Бердянської міської Ради про відмову у наданні звільненої кімнати площею 12,8 у комунальній квартирі, ґрунтуються на тому, що середня забезпеченість жилою площею у м.Бердянськ відповідно до постанови виконкому Запорізької обласної Ради становить 8,0 кв.м на одну особу.
Проте позиція відповідача і доводи апеляційної скарги суперечать положенням ст. ст.47,54 ЖК України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору є житлове приміщення, яке звільнилося у квартирі й стосовно якого порушується питання про його надання в порядку ст. 54 ЖК України, оскільки ОСОБА_3 є наймачем інших кімнат у цій же квартирі.
Застосування ст. 54 ЖК України має свої особливості.
Відповідно до ст. 54 ЖК України ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.
Правила, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються незалежно від належності жилого будинку.
У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено в судовому порядку.
Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.
За приписом п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (зі змінами та доповненнями) судовому розгляду підлягають спори, пов'язані з договором найму жилого приміщення, і зокрема, про надання наймачеві звільненого жилого приміщення в квартирі, в якій він проживає, якщо йому відмовлено в наданні цього приміщення або на нього видано ордер іншій особі чи воно передано іншому наймачеві, який проживає в цій же квартирі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач та її сім'я із трьох осіб проживають у спірній квартирі та мають на кожну особу у користуванні житлову площу розміром 9 кв. м.
При надані наймачу ОСОБА_3 як відповідальному квартиронаймачу, на його сім'ю із трьох осіб у користування на підставі ст. 54 ЖК УРСР вивільненої після смерті її матері ОСОБА_9. ізольованої кімнати жилою площею 12,8 кв. м, у користуванні кожного із членів сім'ї буде 13,26 кв. м, що відповідає вимогам ст. 54 ЖК УРСР, так як менше встановленого ст. 47 ЖК УРСР розміру (13,65 кв. м).
Отже, суд дійшов правильного висновку про право позивачки на отримання звільненого жилого приміщення .
За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах дійшла висновку про те, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: