Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний № 317/1791/15 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.
№ провадження 22-ц778/5655/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
17 грудня 2015 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:
головуючого Гончар М.С.,
суддів Стрелець Л.Г.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Бурак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» в особі представника ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 серпня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_4 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -
У червні 2015 року ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
В обґрунтування позову зазначало, що 28.12.2012 року по вул. Центральній в с. Микола-Поле сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача та транспортного засобу ВАЗ номерний знак АР 15645 АК під керуванням ОСОБА_5
Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження.
На момент ДТП між ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» та відповідачем був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0604841 від 06.11.2012 року, за яким товариство застрахувало цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами, при використанні транспортного засобу ВАЗ державний номер НОМЕР_1.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП внаслідок порушення Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 130 ч.2 КпАП України.
04.01.2013 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про настання страхового випадку.
Суб'єктом оціночної діяльності проведено оцінку транспортного засобу та складено звіт № 1643 від 11.01.2013 року з визначення вартості відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу.
На підставі страхового акту та заяви було виплачено страхове відшкодування в розмірі 17 990 грн. 00 коп.
Таким чином, особою, відповідальної за завдані ОСОБА_5 збитки, у даному випадку у відповідності до вимог ст.1188 ЦК України, є відповідач.
Зазначає, що відповідачем не було повідомлено страхове товариство про настання страхового випадку у передбачені законом строки.
14.06.2013 року відповідачу було направлено лист з вимогою сплатити суму страхового відшкодування, однак відповідач суми заборгованості до цього часу не сплатив.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 990 грн. 00 коп. та стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 12 серпня 2015 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» в особі представника ОСОБА_3 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з"явився надіслав до суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі. Відповідач також належним чином повідомлений про час і місце слухання справи до апеляційного суду не з”явився , причини неявки суд не повідомив.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати та ухвалити нове рішення по суті.
Відповідно до чч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не було доведено знаходження відповідача у стані алкогольного сп'яніння під час скоєння ДТП, внаслідок якої зазнав пошкоджень автомобіль ВАЗ, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають матеріалам та фактичним обставинам справи і суперечать вимогам матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 22.01.2013 року було встановлено, що 28.12.2012 року о 14-40 год. по вул. Центральній в с. Миколай-Поле ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_3, не обрав безпечний інтервал та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, та було визнано ОСОБА_6 винним у порушенні п.13.1 ПДР України притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Крім того, до апеляційної скарги позивачем надано Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 29 січня 2013 року в якій встановлено, що вказане ДТП ОСОБА_4 скоїв у стані алкогольного сп'яніння за що його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки постановою по адміністративній справі від 22.01.2013 року встановлено порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, яке призвело до зіткнення автомобілів, то погодитись з викладеними в рішенні районного суду висновками про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ СТ „Іллічівстке” у зв'язку з відсутністю доказу знаходження ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння за наявності його вини у виникненні дорожньо-транспортної пригоди неможливо.
Автомобіль „ ВАЗ” д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5та йому належить, отримав механічні пошкодження. Оскільки він був застрахований ПрАТ СК «Іллічівське», останнє сплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 17990 грн.
Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Таким чином, наведені грошові кошти підлягають стягненню на користь позивача.
Наведених обґрунтувань і обставин справи суд першої інстанції не прийняв до уваги, ухвалив рішення, яке на переконання судової колегії не відповідає вимогам закону, прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову.
В порядку ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ПрАТ "СК "Іллічівське" понесені в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції судові витрати, а саме судовий збір в сумі 365 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» в особі представника ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 серпня 2015 року в цій справі скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позовні вимоги Страхового товариства „Іллічівське” задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПрАТ Страхове товариство „Іллічівське” код ЄДРПОУ 25186738, р/р 26503010000017, в АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 17990 ( сімнадцять тисяч дев'ятсот девьяносто) гривен 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПрАТ Страхове товариство „Іллічівське” код ЄДРПОУ 25186738, р/р 26503010000017, в АКБ „Індустріалбанк”, понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 365 гривен 40коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти
Головуючий:
Судді: