Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 313/287/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А.О.
Номер провадження 22-ц/778/6474/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
ОСОБА_2
При секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 08 жовтня 2015 року
у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНЕОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2015 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 29 листопада 2004 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № ZPWCSK00000481, згідно умов якого позивач надав кредит у розмірі 2000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 51,84 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ОСОБА_4 порушує вимоги кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 16 червня 2015 року виникла заборгованість у сумі 48513,60 грн., що становить: 1063,41 грн. - заборгованість за кредитом, 12562,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 35951,25 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 48513,60 грн. та судові витрати
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 08 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № ZPWCSK00000481 від 29 листопада 2004 року заборгованість: 1653,82 грн. - проценти за користування кредитом; 582,22 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а всього стягнуто 2236,04 грн.
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPWCSK00000481 від 29 листопада 2004 року в сумі 1218,41 грн., процентів за користування кредитом за період з 29 листопада 2004 року по 27 червня 2006 року в сумі 1124,04 грн. та пені в сумі 250,15 грн. закрито.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 22,32 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що кредитний договір є чинним та не розірваним, а тому, в силу ст.599 ЦК України не є припиненим, оскільки не виконаний.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі заявлених позовних вимог. Стягнути з відповідача судові витрати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 листопада 2004 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № ZPWCSK00000481. Відповідно умов Договору того ж дня відповідач отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 51,84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5-6).
18.10.2006 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Веселівського районного суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 кредиту в сумі 1 218,41 грн., процентів за користування кредитом в сумі 1 124,04 грн. та пеню в сумі 250,15 грн. (а.с.79-80).
02.11.2006 року Веселівським районним судом Запорізької області у справі № 2-Н-26-06 ухвалено судовий наказ, яким стягнуто з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 1 218,41 грн., процентів за користування кредитом за період з 29.11.2004 р. по 27.06.2006 р. в сумі 1 124,04 грн., пеню в сумі 250,15 грн. та судових витрат в сумі 81,00 грн. (а.с.80 зв.).
Відповідно до листа відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції від 27.04.2015 р. № 3986 в їх провадженні перебував названий судовий наказ. У зв'язку із не здійсненням стягувачем авансування витрат на проведення виконавчих дій 08.06.2015 р. державним виконавцем, на підставі п.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про повернення виконавчого листа (а.с.37).
Повторно судовий наказ від 02.11.2006 року № 2-Н-26-06 на виконання до відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції не пред'являвся.
Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» частково та закриваючи провадження у справі в частині про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPWCSK00000481 від 29 листопада 2004 року в сумі 1218,41 грн., процентів за користування кредитом за період з 29 листопада 2004 року по 27 червня 2006 року в сумі 1124,04 грн. та пені в сумі 250,15 грн., суд першої інстанції виходив з того, що є судове рішення -судовий наказ від 02.11.2006 року, який набрав законної сили про стягнення з відповідача вказаних сум, а тому повторно вказані суми не можуть бути стягнуті.
Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.
Відповідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовані норми ст. 526,530 ЦК України, 205 ЦПК України, ст. 257,258, ч.4 ст.267 ЦК України та правомірно задоволено позов про стягнення процентів у сумі 1653,82 грн., та пені у сумі 582,22 грн.
Закриваючи провадження у справі, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що сума заборгованості за тілом кредиту - 1 218,41 грн., процентів за користування кредитом за період з 29.11.2004 р. по 27.06.2006 р. в сумі 1 124,04 грн. та пені в сумі 250,15 грн. вже стягнуті за судовим наказом від 02.11.2006 року (а.с.80 зв.).
Оскільки відповідачем надана заява про застосування строків позовної давності як із нарахування процентів - три роки та пені в один рік (а.с. 32-34), судом першої інстанції правомірно застосовані строки позовної давності та правомірно стягнуто заборгованість по процентам із розрахунку за три роки та по пені за один рік.
Доводи апеляційної скарги правового підґрунтя не мають під собою, а тому не випливають на висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» відхилити.
Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 08 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: