Дата документу Справа №
Є.У. № 336/5117/15 Головуючий у 1-й інстанції Дацюк О.І.
Справа № 22-ц/778/6424/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 грудня 2015 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого, суддіОСОБА_2
суддів:ОСОБА_3
ОСОБА_1
секретарОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про стягнення коштів,-
ОСОБА_5 звернулась з вказаним позовом до суду посилаючись на те, що 16.09.2014 року між нею та ПАТ «Банк Камбіо» укладений договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку №26207600101417 у національній валюті.
21.10.2014 року позивач звернулась до ПАТ «Банк Камбіо» з вимогою про перерахування своїх грошових коштів на інший рахунок в іншій банківській установі, але відповіді на свою вимогу не отримала.
Станом на 03.12.2014 року залишок на рахунку позивача складає 115395 гривень, які ОСОБА_5 просила суд стягнути на свою користь з ПАТ «Банк Камбіо».
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким позов задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк Камбіо» було укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку №26207600101417 у національній валюті (а.с. 4, 6-7).
Згідно із випискою по особовому рахунку ОСОБА_5А, наданої відповідачем, станом на 3 грудня 2014 року залишок грошових коштів на рахунку №26207600101417 складає 115395 гривень (а.с.60).
21 жовтня 2014 року 115395 гривень звернулась до відповідача ПАТ «Банк Камбіо» із заявою про перерахування грошових коштів у розмірі 115395 гривень на розрахунковий рахунок іншого банку, що підтверджується копією листа, із вхідним ПАТ «Банк Камбіо» № 325/5 від 21.10.2014 року (а.с. 8).
Проте грошові кошти банком не було перераховано, гроші не повернуті, коштами на рахунку банку позивач розпоряджатись не може.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язано за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Відмовляючи у позові суд першої інстанції послався на те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №140 від 04.12.2014 року, прийнятим на підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 року №782 "Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних", у ПАТ «Банк Камбіо» запроваджено тимчасову адміністрацію.
Постановою правління Національного банку України №144 від 27.02.2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк Камбіо».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №46 від 02.03.2015 року вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.
Тому суд вважав, що позов до банку задоволено не може бути оскільки повернення коштів позивачці регулюється спеціальним законодавством.
Проте, суд не врахував, що звернулась ОСОБА_5 до банку з вимогою про перерахування грошових коштів - 21.10.2014 року, тобто до введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Камбіо» (правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2015 року справа №6-31964ск14).
Відмовляючись повернути суму коштів, які належать на праві власності позивачці, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж Протоколу, є додатковою статтею Конвенції.
Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, а тому відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти на першу вимогу клієнта, а відмова від такої видачі є неправомірною.
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати фондом відшкодування за вкладами ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті.
Крім того рішення суду, згідно якого на користь позивача стягнуто суму вкладу з банку, не змінює порядку виплати коштів за договором банківського вкладу, визначеного Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року справа №6-12414ск15.
Неможливість користування ОСОБА_5А своїми коштами на рахунку банку підтверджується в тому числі і невиконанням банком її письмової вимоги і посиланням банком у запереченнях на норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" який, на думку банку, є перепоною для виплати позивачці коштів.
Отже, виходячи з викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Позивачкою було сплачено судовий збір в загальній сумі 1269,35 грн., витрати на сплату якого підлягають стягненню з банку на її користь.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на користь ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 115395 грн., та 1269,35 грн. в рахунок сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: