Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 324/2/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Лінник Г.О.
Номер провадження 22-ц/778/5970/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
ОСОБА_2
При секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
Заступника прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. та Державної казначейської служби України на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,-
У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що протягом 2002-2003 років незаконними діями слідчих Токмацького MB УМВС України в Запорізькій області його безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України. Внаслідок цих дій він зазнав моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, тривалий час він був змушений захищати свої права та інтереси у державних органах, були принижені його честь та гідність, яку він оцінює в сумі 18270.00 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, збільшивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 19200,00 грн.
Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_4
У березні 2015 року прокурор Пологівського району, з метою захисту інтересів держави, вступив у розгляд справи на стороні відповідача Державної казначейської служби.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Відшкодовано за рахунок Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку Державного бюджету на користь ОСОБА_3 19200,00 грн. моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись із рішенням суду заступник прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд не встановив чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, чим керувався позивач оцінюючи заподіяну йому шкоду. Крім того, суд не врахував, що за рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2013 року змінено рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01.11.2013 року та вже стягнута на користь ОСОБА_3 моральна шкода у сумі 156846 грн. за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 15,ч.4 ст.190 та ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України. Таким чином позивачем не доведено які моральні страждання спричинені йому кримінальним переслідуванням саме за ч.4 ст. 190 КК України та чим така шкода відрізняється від шкоди, спричиненої йому кримінальним переслідуванням за ч.ч.1,3 ст.358 КК України у тій самій кримінальній справі. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
На рішення суду апеляційну скаргу подала Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивач не довів спричинення йому моральної шкоди. Крім того, до участі у справі не залучений основний відповідач, а тому Державна казначейська служба України залучається разом з відповідним державним органом. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. та Державна казначейська служба України підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2002 року слідчим СВ Токмацького МРВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ст.ст. 15, 190 ч.4 КК України.
31.05.2002 року ним ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення за вищевказаною статтею.
04.11.2002 року постановою слідчого СВ Токмацького МРВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 15, 190ч.4 КК України закрито за відсутністю в його діях складу злочину,
25.11.2002 року Токмацьким міжрайонним прокурором Деркульським С.В. вказану постанову скасовано, а кримінальну справу направлено до СВ Токмацького МРВ для подальшого розслідування.
02.12.2002 року ОСОБА_3 повторно пред'явлено обвинувачення за ст. ст. 15,190ч,4 КК України та він додатково допитаний у якості обвинуваченого.
16.05.2003 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3П, за ст.ст. 15,190ч.4 КК України повторно закрите за відсутністю в його діях складу злочину (а.с. 44, 48-56).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходив з того, що позивач з 05.03.2002 року по 16.05.2003 року знаходився під слідством і судом та кримінальна справа закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину, тому виходячи з положень ст. 1176 ЦК України, ч.2 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» стягнув на користь позивача моральну шкоду з державної установи, яка реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 212-213 ЦПК України, повно та всебічно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дослідив надані ними докази і відповідно їх оцінив, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу та закон, що їх регулює.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_3, чим порушені його права посадовими особами Токмацького РВ УМВС України Запорізької області, а тому питання відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду вирішується на підставі ч. 6,7 ст. 1176 та ст. 1173 ЦК України.
Відповідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органами місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах (ст. ст. 1166, 1167 ЦК України).
Встановивши, що неправомірними діями посадових осіб працівників Токмацького РВ УМВС України, які виразилися у незаконному притягненні до кримінальної відповідності за ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 зазнав моральних страждань та, правильно визначивши характер та ступінь його моральних страждань, суд першої інстанції у відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», чинному на момент виникнення правовідносин, дійшов правильного висновку, про те, що у ОСОБА_3 виникло право на відшкодування шкоди. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відшкодування на його користь 19200 грн. моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України, які визначені позивачем, що не суперечить вимогам ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у відповідності до якої відшкодування моральної шкоди провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.
Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.
Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України про те, що вона є неналежним відповідачем не ґрунтуються на Законі, а тому є безпідставними.
Щодо доводів заступника прокурора Запорізької області відносно того, що вже стягнута на користь ОСОБА_3 моральна шкода у сумі 156846 грн. за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 15,ч.4 ст.190 та ч.ч. 1,3 ст. 358 КК України, то судова колегія дослідила матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та підстав для закриття провадження у справі не вбачила, оскільки за рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01.011.2013 року, зміненим рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2013 року на користь позивача з Державної казначейської служби України стягнута моральна шкода у сумі 156843,00 грн. за незаконне притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.1,3 ст. 358 КК України, що не заперечується апелянтами. Тому, рішення суду є відмінним від позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 190 КК України.
За таких обставин, судова колегія не вбачила підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. та апеляційну скаргу Державної казначейської служби України відхилити.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: