Дата документу Справа №
№ 22-ц/778/6813/15 Головуючий у 1 інстанції: Іваненко О.В.
Є.У.№ 320/2533/15-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1
17 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Дзярука М.П.
ОСОБА_2
при секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання правочину дійсним та визнання права власності,
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що у жовтні 2011р. між ним та відповідачем була досягнута усна домовленість стосовно купівлі-продажу належного відповідачу автомобіля НОМЕР_1. Згідно досягнутої домовленості, вартість автомобілю сторони визначили в розмірі 5300,00 доларів США, що на тої час за курсом НБУ відповідало 42241,00грн. На момент придбання автомобіля у ОСОБА_4 не було коштів для належного оформлення права власності на нього, а тому, 11.10.2011р. між ними був укладений простий письмовий договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля за обумовлену ціну. У цей же день ОСОБА_4 був переданий автомобіль, ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а він розрахувався з відповідачем за придбаний автомобіль та передав йому грошові кошти у розмірі 42241,00 грн., про що відповідач склав розписку та видав на ім'я ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довіреність на керування та розпорядження автомобілем. В договорі сторони домовились 12 грудня 2011 року о 15 год. 00 хв. прибути до приміщення приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 за адресою: м. Мелітополь, вул. Свердлова, 44, з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля. Однак, відповідач в визначений час не з'явився. В подальшому, на прохання оформити належним чином договір, відповідач жодним чином не реагував, посилаючись на брак часу. Він внаслідок бездіяльності відповідача не може належним чином оформити на себе автомобіль, позбавляє його в повній мірі реалізувати своє право власності на придбаний автомобіль.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1, укладений 11.11.2011 року між ним та ОСОБА_5. Визнати за ним право власності на автомобіль НОМЕР_1.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2015 року позов задоволено повністю.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу автомобіля - 3A3-DAEWOO Т13110, державний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску, номер шасі Y6DT1311040194151, укладений 11 жовтня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Визнано за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.2833415970), який мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с Костянтинівка, пров. Щорса 6.20, право власності на автомобіль 3A3-DAEWOO Т13110, державний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску, номер шасі Y6DT1311040194151, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АРС №003178, виданого РЕВ МРВ ДАІ №1,2 при УМВС України в Запорізькій області 08.12.2006 року.
Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказаних вимог судом не дотримано.
Так, визнаючи правочин дійсним та визнаючи право власності на автомашину за позивачем, суд послався на положення закону, всупереч яким ухвалив рішення.
Так, визнаючи право власності, суд жодним чином не з'ясував наявність перешкод для оформлення права власності в позасудовому порядку. Тим більше відповідач визнав позов.
З довіреності, яка міститься у справі вбачається, що 11.10.2011 року ОСОБА_5 уповноважив від свого імені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 продати автомашину.
Частиною 3 ст. 238 ЦК України встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом, що судом першої інстанції не враховано.
Не враховано судом і те, що на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України не може бути визнано дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, оскільки відповідно до закону він не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Вимоги п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України та положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, передбачають письмову форму договору купівлі-продажу автомобілів, яким довіреність на розпорядження автомашиною в інтересах довірителя не є договором купівлі-продажу.
Крім зазначеного, на час розгляду справи 20 травня 2015 року вже існувало інше рішення суду від 16 грудня 2013 року, за яким право власності на цей же автомобіль було визнано за ОСОБА_5
Але за оскаржуваним рішенням суд виходив з того, що правочин купівлі-продажу вже був вчинений 11.10.20111 року.
За таких обставин немає жодних підстав для ухвалення рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль за ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2015 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання правочину дійсним та визнання права власності -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору 465 гр.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: