Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний № 328/3888/15 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.
№ провадження 22-ц778/6531/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 грудня 2015 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:
головуючого Гончар М.С.
суддів Стрелець Л.Г.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Бурак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області, -
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області.
В заяві зазначав, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 15.07.2013 року за ним визнано право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки як колишньому працівникові ДГ «Токмацьке» у розмірі, встановленому при розпаюванні земель ДГ «Токмацьке», із земель державної власності з резервного фонду, створеного при розпаюванні ДГ «Токмацьке».
Зазначає, що рішення суду до цього часу не виконано, оскільки земельна ділянка, на яку орендар ОСОБА_5 надав згоду на вилучення у власність знаходиться в контурі поля № 13 за межами резервного фонду, створеного при розпаюванні ДГ «Токмацьке», що підтверджено відповіддю ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
Розпорядження голови Токмацької РДА від 19.08.2005 року № 411 відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2005 року припинено право постійного користуванні землею ДГ «Токмацьке» загальною площею 6027,69 га та передано до земель запасу, розташованих за межами населеного пункту Новенської сільської ради.
На підставі розпорядження голови Токмацької РДА № 171 від 26.04.2010 року ДП «Запорізькій інститут землеустрою» розроблений проект приватизації земель, які раніше перебували у постійному користуванні ДГ «Токмацьке». Згідно проекту у приватну власність було передано 3120 га ріллі, створений резервний фонд 244 га, із загальної кількості рілля 4430 га.
Залишок 1066 га ріллі перебуває у запасі, до якого відноситься контур № 13 площею 76,9849 га.
Зазначена земельна ділянка, що входить до контура поля № 13, перебуває в запасі.
Вирішивши питання про право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки як колишньому працівнику ДГ «Токмацьке» у розмірі, встановленому при розпаюванні земель ДГ «Токмацьке» із земель запасу, суд змінить спосіб виконання рішення суду. Яке було ухвалено 15.07.2013 року.
Посилаючись на зазначені обставини просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 15.07.2013 року по справі № 328/1827/13-ц № 2/328/368/ё13 шляхом визнання за ним права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки як колишньому працівнику ДГ «Токмацьке» у розмір вір, встановленому при розпаюванні земель ДГ «Токмацьке» із земель запасу Новенської сільської ради Токмацького району, контур поля № 13.
Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2015 року заяву задоволено частково.
Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 15.07.2013 року по справі за № 328/1827/13-ц шляхом надання ОСОБА_4 безоплатно у власність земельну ділянку як колишньому працівнику ДГ «Токмацьке» у розмірі, встановленому при розпаюванні земель ДГ «Токмацье» із земель запасу Новенської сільської ради Токмацького району, контру поля № 13 з земельної ділянки кадастровий номер 2325282400:08:001:0010.
В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі представника ОСОБА_3 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволені заяви відмовити повністю.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про зміну способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що землі резервного фонду перебувають в оренді ОСОБА_6, який не дає згоди на їх вилучення. Інший орендар - ОСОБА_5, який користується землями запасу, зокрема полем № 13, не заперечує проти його вилучення.
З таким висновками суду першої інстанції погодитися не можливо, оскільки суд першої інстанції дійшов таких висновків з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 14 ЦПК України передбачено, що при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всі необхідні заходи для його виконання.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Аналогічне положення міститься у ч.1 ст.36 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до якої у виняткових випадках за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за своєю ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.
Отже положення ст. 373 ЦПК України, та ст. 36 Закону України ”Про виконавче провадження” дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутись до суду. Який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду.
При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 15 липня 2013 року за ОСОБА_4 визнано право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки як за колишнім працівником ДГ „Токмацьке” у розмірі, встановленому при розпаюванні земель ДГ „Токмацьке” із земель державної власності з резервного фонду, створеного при розпаюванні земель Дослідного господарства „Токмацьке”.
Відповідно до листа Управління Держземагенства у Токмацькому районі Запорізької області від 10.09.2015 року № 31-28-0.1-3893/2-15 на території Новенської сільської ради наявні землі державної власності, які відносяться до земель резервного фонду, і перебувають в оренді фізичної особи ОСОБА_6 (а.с.23)
Згідно з ч.1,9,10 ст.25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих та території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Змінивши спосіб та порядок виконання рішення суду і вказавши про передачу позивачеві у власність земельної ділянки із земель запасу, а не з резервного фонду, суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, а саме ч.10 ст.25 ЗК України і фактично вирішив новий земельній спір, який виник між ОСОБА_4 і розпорядником земель державної власності у спосіб, не передбачений законом, що є недопустимим.
Перебування земель резервного фонду в оренді у фермерського господарства не є винятковим випадком, який унеможливлює виконання судового рішення.
За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про заміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.307,312 п.2 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі представника ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2015 року в цій справі скасувати.
Заяву ОСОБА_4 про заміну способу і порядку виконання судового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: