Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 332/2310/15-ц головуючий у 1 інстанції: Мєркулова Л.О.
провадження № 22-ц/778/5706/15 суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Кухаря С.В.
ОСОБА_2
при секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, зазначавши, що на підставі рішення суду від 26.11.2013 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн., починаючи з 18.11.2013 року. 10.12.2013 року було видано виконавчий лист.
На той час позивач працював приватним підприємцем і офіційний його дохід був достатнім для того, щоб сплачувати аліменти на свою повнолітню доньку ОСОБА_5. Тому під час розгляду вищезазначеної справи позивач надав згоду на стягнення з нього аліментів в розмірі 1000 грн..
Проте, у зв'язку з кризовою ситуацією в країні в позивача значно змінилась ситуація щодо його заробітку.На час зввернення до суду з цим позовом вищезазначена підприємницька діяльність не приносить доходу.
Крім того, позивачем була куплена квартира № 16 по вул. Правди в м. Запоріжжі за договором купівлі-продажу від 26.12.2006 року, яку він здавав за договором оренди.
Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ОСОБА_4, матір'ю дочки ОСОБА_5, визнано право власності за вищевказану квартиру і тому на даний час в колишньої дружини є можливість також здавати в оренду квартиру.
Також у позивача є неповнолітня дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій виповнилось 4 роки і його громадянська дружина знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати.
У зв'язку з зазначеним, позивач вважаючи, що його матеріальний стан на даний час не дає можливості сплачувати аліменти в розмірі по 1000 грн., просив суд зменшити розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини з 1 000 грн. до 366 грн..
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовно виходив з того, що ні сімейний, ні матеріальний стан відповідача не змінився, а тому не мається підстав для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів.
За нормами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що за рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2013 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. на підставі того, що ОСОБА_3 погоджувався виплачувати аліменти у розмірі - 1000 грн. з його доходу щомісячно / а.с.8 /.
З матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення вищевказаного судового рішення ОСОБА_3 мав іншу дитину, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов”язання за кредитним договором від 21.04.2008 року / а.с. 36, 10 /.
При цьому постановою Заводського ВДВС Запорізького МУЮ від 10.11.2015 року виконавче провадження про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. закінчено внаслідок сплати ОСОБА_3 повної суми заборгованості по аліментам в розмірі - 19 000 грн./ а.с.81 /, що згідно ст.1215 ЦК поверненню не підлягає.
Враховуючи наведене неможливо погодиться з доводами ОСОБА_3 про існування підстав для зменшення розміру визначено судом розміру аліментів. Тому не можуть свідчити про неможливість ОСОБА_3 сплатити визначений судом розмір аліментів, яким ним було сплачено достроково довідки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя відсутність у нього доходів за перше півріччя 2015 року / а.с.4, 52 / та знаходження ОСОБА_7, яка є матір”ю спільної із ОСОБА_3 дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 13.07.2015 року по 05.11.2015 року у відпустці без збереження заробтної плати, як матері дитини, яка не досягла 6-ти років і потребувала домашнього догляду / а.с. 36, 51/.
За таких обставин справи рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права. Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, які повторюють доводи його позовних вимог та яким дана належна оцінка судом першої інстанції додаткової аргументації не потребують.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: