Справа № 638/16654/15-ц
2-/638/6616/15
21 грудня 2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Семіряд І.В.
при секретарі - Вороніні Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача збитки пов'язані з лікуванням у розмірі 10 000 грн., з пошкодженням транспортного засобу у розмірі 190 809,60 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., збитки заподіяні внаслідок сплати експертного авто-товарознавчого дослідження в розмірі 600 грн. , збиток пов'язаний із припиненням роботи підприємства ПП «Мега-Арт-2010» у період з 01.10.2014 по 31.12.2014 року на суму 52 944,16 грн. та судовий збір у розмірі 3043,54 грн..
30.11.2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_2
Прохання забезпечити свій позов мотивує тим, що відповідач керуючи автомобілем ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1 на перехресті вул.. Енергетичної та пр.. Московського в м. Харкові не виконав вимоги правил дорожнього руху, у зв'язку з чим допустив зіткнення з автомобілем під його керуванням. Від отриманих тілесних ушкоджень він втратив свідомість та був доставлений до лікарні, було заподіяно значну матеріальну та моральну шкоду.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити його виконання після ухвалення рішення, якщо позовні вимоги будуть задоволені судом.
Разом з тим відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов,
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленумом Верховного Суду України в постанові №9 від 22.12.2006р. звернуто увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
За змістом ст. 152 ЦПК України, вбачається, що заборона відчуження майна допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.
При розгляді заяви суд враховує зміст заявлених позовних вимог, та те, що між сторонами дійсно виник спір.
Розглянувши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд встановив, що при поданні вказаної заяви, заявник не посилається на причини у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, не навів.
Доказів, що відповідачу належить якесь майно та його оціночна вартість суду також не надано, а тому в задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151, 152, ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали.
СУДДЯ : Семіряд І.В.