336/8546/15-ц
пр.2/336/4103/2015
Іменем України
25 грудня 2015 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого - судді: Наумова О.О.,
при секретарі: Сергієнко С.О.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні приватною власністю шляхом виселення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні приватною власністю шляхом виселення, а саме з кв.121 яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Бочарова буд.16-б. Свої вимоги мотивував тим, що вказана нерухомість була придбана ним 27.03.2015 року згідно договору купівлі продажу, право власності на даний будинок у встановленому законом порядку посвідчене та зареєстроване відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності №35579249 від 27.03.2015. Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не виселяється та створює йому перешкоди в користуванні власністю, він змушений в судовому порядку вирішувати питання щодо її примусового виселення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказуючи про сумніви з їх сторони у законності укладення договору купівлі продажу на спірну квартири з боку колишнього власника в особі представника, оскільки колишній власник це особа похилого віку та мешкає в АРК Крим. Також вказали, що відповідач проживає в спірній квартирі з 2003 року на підставі акту від 29.08.2003 року. Будь-яких інших документів на підтвердження права проживання у вказаній квартирі вони не мають.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Положеннями ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.
ОСОБА_4 положень ст.ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником кв.121, яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Бочарова буд.16-б, що підтверджено договором купівлі продажу квартири від 27.03.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №458 (а.с.7,8).
ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 березня 2015 року підтверджується, що власником кв.121, в будинку 16-б, що розташований по вул.Бочарова, в м.Запоріжжя, значиться ОСОБА_2, підставою для виникнення права власності зазначено договором купівлі продажу квартири від 27.03.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.6).
02.09.2015 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» укладено договір №538634121 про користування електричною енергією в кв.121, яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Бочарова буд.16-б (а.с.44-47).
27.08.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Запоріжгаз збут» укладено договір №0600277088 про надання послуг з газопостачання в кв.121, яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Бочарова буд.16-б (а.с.48-58).
Позивач, будучи обмеженим у здійсненні права власності щодо спірної квартири, має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення попередніх власників та інших осіб.
Судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_6 відсутні будь-які документи про право власності на кв.121, в будинку 16-б, що розташований по вул.Бочарова, в м.Запоріжжя в зв'язку з її продажом попереднім власником ОСОБА_7 позивачу ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі продажу квартири від 27.03.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5
Суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача про те, що у неї виникло право проживання у спірній квартирі на підставі акту від 29.08.2003 року (а.с. 59-61), оскільки вказаний акт складено лише про факт встановлення відкритих дверей кв. 121, в будинку 16-б, що розташований по вул.Бочарова, в м.Запоріжжя, в якій після смерті ОСОБА_8 ніхто не проживає, та було складено опис майна, лише з посилання про те, що відповідач ОСОБА_9 вносила на ремонт кошти та в подальшому має намір вносити кошти на ремонт вказаної квартири. Судом також не приймаються до уваги договір від 10.03.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Запоріжгаз» №225054 про надання послуг з газопостачання в кв.121, яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Бочарова буд.16-б (а.с.31-38) та договір між ОСОБА_9 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» №538634121 від 03.10.2013 року про користування електричною енергією в кв.121, яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Бочарова буд.16-б (а.с.40-43) оскільки вищевказані договори переукладені з ОСОБА_2 який є володільцем вищевказаної квартири.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 який є головою кооперативу на балансі якого знаходиться будинок в якому розташована спірна квартира, вказав, що у відповідача ОСОБА_9 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на проживання у спірній квартирі, остання тільки здійснювала плату за вказану квартиру. Вказує, що на даний час законним володільцем кв. 121, в будинку 16-б, що розташована по вул.Бочарова, в м.Запоріжжя є ОСОБА_2 Свідок також додав, що за вказаним питання 19.08.2015 року були організовані збори членів розширеного правління ЖБК-110 «Металург-2» на яких було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 в ближчий час вищевказаної квартири. На підтвердження чого в матеріалах справи міститься відповідний витяг (а.с.4).
Отже, суду не надано з боку сторони відповідача належних та допустимих доказів про наявність права власності або проживання у спірній квартирі.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні приватною власністю шляхом виселення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
ОСОБА_4 положень ст.88 ЦПК України, витрати, пов'язані з розглядом справи, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,60,212, 215, ЦПК України, ст.ст. 317,319,321,391 Цивільного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні приватною власністю шляхом виселення - задовольнити повністю.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, шляхом примусового виселення ОСОБА_3 19.03.1943 р.н з належної ОСОБА_2 20.07.1974 р.н кварти №121 по вул.Бочарова, буд.16-б в м.Запоріжжя.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 487 ( чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.О. Наумов