Справа № 219/11575/15-п
3/219/3373/2015
25 грудня 2015 року м. Артемівськ
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від заступника начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, старший прапорщик - інспектор прикордонної служби 1 категорії - начальник 2 відділення інспекторів оперативно бойової прикордонної комендатури «Артемівськ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
за ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 218546 від 17 жовтня 2015 року, вбачається, що 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи у прикордонному наряді «Перевірка документів на КПВВ «Зайцеве» Артемівського району», порушив вимоги статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», статті 27 Наказу адміністрації Державної прикордонної служби України № 1040 від 29 грудня 2009 року, а саме: мав на місці несення служби сторонні предмети (пиво, продукти харчування), чим порушив вимоги статті 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені положення статті 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що він розписався у протоколі. Приймаючи до уваги, що згідно зі ст. 268 КУпАП присутність правопорушника при розгляді справи за ст. 172-15 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у його відсутність.
У своїх письмових поясненнях наданих до матеріалу ОСОБА_1 пояснював, що дійсно у зазначений час виконував обов'язки військової служби на КПВВ м. Зайцево. Під час несення служби зауважень від СЗПН з якості служби не отримував, звернень та пропозицій про отримання неправомірної вигоди від проїжджаючих осіб не отримував. По факту виявлення офіцерами ВБ будь яких предметів пояснити нічого не може, так як не був при цьому присутнім (а.с.2).
В підтвердження винності ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, органом, який склав адміністративний протокол, покладені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ №218546 від 17 жовтня 2015 року, складений у відношенні ОСОБА_1, згідно якого в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-15 КУпАП (а.с.1); пояснення ОСОБА_1 (а.с.2); витяг з Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (а.с.3), витяг з наказу АДПС України № 1040 від 29 грудня 2009 року «Про затвердження Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України» (а.с.4); копія службового посвідчення ОСОБА_1 серії ПС № 070974 (а.с.5).
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби тягне за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
При цьому КУпАП не містить чіткого визначення того, які саме дії можливо віднести до недбалого ставлення в контексті ст. 172-15 КУпАП.
Разом із тим, висновок з приводу того, які саме дії можна віднести до недбалого ставлення, можна зробити аналізуючи положення ч. 1 ст. 367 КК України, згідно яких службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, застосувавши при цьому аналогію відповідно до загальних правових принципів.
Також ст. 425 КК України передбачена і кримінальна відповідальність за недбале ставлення до військової служби. Об'єктивною стороною цього злочину є невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування. При цьому невиконання обов'язків означає невиконання дій, які входять до службових обов'язків, а неналежне виконання означає нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків, і таке ставлення до військової служби тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли настала істотна шкода. Тобто, військова службова особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 КУпАП, коли вона не виконала або ж неналежним чином виконала обов'язки військової служби, якщо це не потягло істотну шкоду. При цьому, як вбачається з розглядуваного протоколу, недбале ставлення ОСОБА_1 до військової служби полягало саме у тому, що правопорушник мав на місці несення служби сторонні предмети (пиво, продукти харчування). Тобто, сам вищевказаний факт не свідчить про недбале ставлення до військової служби ОСОБА_1 Інших доказів, окрім вище досліджених, суду не було додано як до протоколу, так і не було надано у судовому засіданні.
При цьому, аналізуючи вище приведені судом норми КУпАП, можна дійти висновку про те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму та передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється у конкретній справі. В них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 64 Конституції України, Конституційні права і свободи, людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до вимог статті 1 КУпАП, завданням кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом…
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, з положень вимог статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та пункту 27 Наказу адміністрації Державної прикордонної служби України № 1040 від 29 грудня 2009 року, не вбачається, що при здійсненні прикордонного контролю військовослужбовцям та працівникам Державної прикордонної служби України забороняється мати на місці несення служби сторонні предмети, а саме: продукти харчування.
Також слід зауважити, що огляд місця несення служби ОСОБА_1 був зроблений у порушення вимог статті 264 КУпАП, у відповідності до вимог якої, огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Тобто, суду не надано ніяких допустимих, переконливих, добутих у відповідності до вимог статей 251 та 264 КУпАП доказів, які б достовірно свідчили про той факт, що ОСОБА_1 в порушення вимог статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та пункту 27 Наказу адміністрації Державної прикордонної служби України № 1040 від 29 грудня 2009 року недбало ставився до виконання обов'язків військової служби, що дає підстави суду вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутня основна суб'єктивна ознака поняття винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності.
Таким чином, аналізуючи надані суду докази оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю по даній адміністративній справі суд вважає, що в діях ОСОБА_1, відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, і тому, при встановлених обставинах, слід провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 3, 19, 21, 64 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 9, 10, 172-15, 247 п. 1, 251, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-15 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ: О. С.Конопленко