Справа № 127/17832/15-ц
Провадження № 2/127/5478/15
23 грудня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Ан О.В.,
при секретареві Тронт М.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання поширених відомостей недостовірними, такими, що принижують честь та гідність позивача, відшкодування моральної шкоди -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання поширених відомостей недостовірними, такими, що принижують честь та гідність позивача, відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що у Вінницькому міському судді Вінницької області перебувала цивільна справа № 127/535/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю. Представник відповідача по даній справі ОСОБА_4 - ОСОБА_2В зневажливо та принизливо поставилась до позивача, порушуючи її право честі, а саме 13.06.2014 року у Вінницькому міському судді Вінницької області під час судового засідання ОСОБА_2 образливо висловлювалась в сторону позивача та привселюдно звинуватила у смерті її чоловіка, сказавши, що це позивач «вбила його». Відповідно до довідки про причину смерті від 17.07.2013 року № 536 чоловік позивача ОСОБА_5 помер від асфіксії: (навмисного самоушкодження шляхом повішення). Окрім цього, у відповіді від 04.12.2014 року № 1/71-2691 на звернення ОСОБА_6 до УМВС України у Вінницькій області за фактом смерті ОСОБА_5 було вказано відсутність події кримінального правопорушення. Відповідно до постанови від 22 липня 2013 року кримінальне провадження за № 12013010390002926 від 16.07.2013 року, було закрите у зв'язку з відсутністю події будь-якого кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_2 розповсюдила про позивача відомості, що не відповідають дійсності та порочать її честь та гідність. Вона проживала із своїм покійним чоловіком до його смерті 16.07.2013 року, починаючи із 1998 року в цивільному шлюбі, де у них із ОСОБА_5К народилась 16.01.2002 року донька Аріна. Його смерть завдала позивачу і так багато страждань та нестерпного болю, якого позивач вгамувати і досі не може, окрім цього її дитина залишилась без батька. Крім того, відповідач ще й заявила, що позивач нібито його вбила. Такі звинувачення є досить серйозними, щоб так безпідставно їх пред'являти. Після таких слів позивач отримала душевну травму, від якої не може оговтатись. Також, в судовому засіданні 29.10.14 року відповідач продовжувала ганьбити та принижувати позивача, розпускаючи, брехливі ствердження про те, що позивач нібито зраджувала свого покійного чоловіка. Попри все, звинуватила її в присутності учасників судового процесу та суддів ще й в доведенні чоловіка до самогубства, що ніяк не відповідає дійсності. Також представник відповідача неодноразово в присутності інших осіб ображала позивача нецензурними виразами, висловлювала завідомо неправдиві образливі та грубі слова що принижують честь та гідність позивача. У зв'язку з цим ОСОБА_2 своїми неправомірними діями порушила право позивача на повагу честі та гідності, завдала їй моральну шкоду яка полягає в душевних стражданнях, які вона зазнала після сказаних слів та приниження її честі, гідності та розповсюдження недостовірної інформації стосовно неї.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, та просила суд їх задовольнити, вказала, що відомості про позивача відповідач поширювала як в судовому засіданні так і до нього і коридорі суду.
Відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила, щодо задоволення позову додатково суду пояснила, що Вінницьким міським судом Вінницької області проводився розгляд справи №127/535/14-ц за позовом ОСОБА_3І до ОСОБА_4 інтереси якої вона представляла, та ОСОБА_7 про встановлення факту проживання сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності. Під час розгляду справи учасниками справи, свідками надавалися письмові докази, пояснення, тощо, що стосувалися предмету спору. 29 вересня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області постановив ухвалу у справі №127/535/14-ц, якою залишив позов ОСОБА_3 без розгляду. В мотивувальній частині судового рішення зазначено про зловживання ОСОБА_3 та її представниками своїми правами. Звернувшись до суду, ОСОБА_3 вказала на те, що в ході розгляду вказаної цивільної справи ОСОБА_2В, як представником відповідача ОСОБА_4, здійснювалось зневажливе та принизливе ставлення до неї, образливі висловлювання в її сторону. Однак, дані вилови н підтверджені. Вона дійсно здійснює представлення інтересів ОСОБА_4, а позов до неї є способом вивести її з розгляду справи. За специфікою роботи вона можливо задавала питання, які були не приємні позивачу, про те головуючий по справі ці питання не знімав.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог. Згідно позовних вимог ( заява про усунення неддоліків позовної заяви на а.с. 18-19) позивач вимагає визнати поширені про неї відомості недостовірними, такими, що принижують її честь, гідність.
Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа № 127/535/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2015 року у справі №127/535/14-ц, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишенобез розгляду (а.с. 40), в якому відповідач представляла інтереси ОСОБА_4, яка є матір"ю ОСОБА_5
Відповідно до постанови від 22 липня 2013 року кримінальне провадження за № 12013010390002926 від 16.07.2013 року, було закрите у зв'язку з відсутністю події будь-якого кримінального правопорушення (а.с. 9-10).
Відповідно до довідки про причину смерті від 17.07.2013 року № 536 чоловік позивача ОСОБА_5 помер від асфіксії: (навмисного самоушкодження шляхом повішення) (а.с. 11).
З прослуханого запису судового засідання по цивільній справі № 127\535\14-ц слідує, що ОСОБА_2 представляла інтереси ОСОБА_4 в судовому засіданні, задавала питання та висловлювала свою думку з приводу обставин справи, тобто здійснювала захист інтересів сторони по справі. Про те відтворити запис що до висловлювань відповідача не виявилось можливим через недосконалість запису.
Згідно тлучмачного словиника української мови, відомості - це повідомлення, вісті про кого-, що-небудь. Позивач та її предстаник не зазначили нормативних актів, які б передбачали зобов"язання спростувати відомості. Згідно Закону України " Про інформацію" та ст. 277 ЦК України передбачено право на спростування недостовірної інформації. Відповідно до ст. 1 Закону " Про інформацію", інформація -це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Пункти 18 цієї Постанови № 1 закріплює положення про те, що позивач має довести те, що внаслідок поширеної відповідачем інформації було порушено його особисті немайнові права.
Позивач та її представник, висуваючи вимоги про поширеними відомостей, визнання їх недостовірними, такими, що принижують честь та гідність позивача не вказали нормативних актів, якіб передбачали захист права позивача. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна соба має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Отже позивач та її предстаник не довели позовних вимог що до захисту права позивача на поширення відомостей.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 10, 60 ЦПК України. Ні позивачем, ні його представником не надано суду будь-яких переконливих доказів на підтвердження того, що внаслідок протиправних дій відповідач та з її вини позивачу завдано моральної шкоди, а тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.
На підставі викладеного та керуючись Законом Укрїни " Про інформацію", ст. 23, 277, 1176 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 209, 212-215, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання поширених відомостей недостовірними, такою, що принижує честь та негідність позивача, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: