Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/257/15
21.12.2015 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2015 року в справі про притягнення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого головним фахівцем з питань запобігання корупції ДП «Кіровоградстандарт- метрологія», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1, який не з'явився в судове засідання без поважних причин, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями учасників ДТП та свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді районного суду, а провадження в справі закрити, вказуючи на, те що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки він під час керування автомобілем в м. Києві по вул. Генерала Ватутіна, маючи намір повернути праворуч на бульвар Перова, завчасно зайняв крайню праву смугу, увімкнув правий сигнал повороту і після закінчення суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки розпочав маневр, однак водій автомобіля «ДЕУ СЕНС» рухаючись по смузі руху з дорожньою розміткою 1.24 ПДР, яка призначена для розгону, в порушення вимог п. 10.8 ПДР не дав йому дорогу, що і призвело, на думку ОСОБА_1 до зіткнення.
Крім того апелянт зазначає, що працівники ДАІ під час оформлення матеріалів по ДТП, фактичні обставини даної пригоди належним чином не з'ясували, безпідставно та незаконно притягнулийого до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим він змушений був оскаржити дії інспектора ДАІ ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 стверджує про те, що суд дійшов до неправильного висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, розглянув справу за його відсутністю, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного ним рішення.
Крім того, зазначає, що він не був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, судової повістки не отримував, а тому не мав можливість прийняти участь в судовому засіданні та реалізувати своє право на захист, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, який на його думку пропущений з поважних причин.
Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення суду в даній справі ОСОБА_1 отримав 02 грудня 2015 року.
В контексті застосування ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для забезпечення процесуальних та конституційних гарантійТопчія П.С. на оскарження рішення суду, а також принципів повноти та об'єктивності при з'ясуванні обставин кожної справи (ст. 245 КУпАП), апеляційний суд вважає можливим та необхідним поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2015 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
З'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
За змістом п.п. 1.4, 1.5, 1.10 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки ( у тому числі поява нерухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її ), окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, оформленого 22 серпня 2015 року інспектором ДАІ ОСОБА_2 - ОСОБА_1 поставлено за провину порушення п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху, яке виразилось у тому що він при виконанні повороту праворуч не переконався у безпечності маневру, що і призвело до зіткнення з автомобілем «ДЕУ» під керуванням ОСОБА_3
При цьому, з його пояснень до протоколу вбачається, що зіткнення відбулось з вини вказаного водія.
На схемі дорожньо-транспортної пригоди місце зіткнення транспортних засобів зображено на смузі дорожнього руху, позначеного дорожнім знаком 5.21.1 «Кінець додаткової смуги» та дорожньої розмітки 1.24, які вказують на кінець додаткової смуги або смуги розгону.
Таким чином, схема ДТП, характер механічних пошкоджень транспортних засобів в результаті ДТП та пояснення ОСОБА_1, вказують про те, що водій автомобіля «ДЕУ» ОСОБА_3, згідно п. 10.8 ПДР рухаючись смугою, що позначена інформаційним дорожнім знаком 5.21.1, вливаючись у загальний потік транспортних засобів, які рухались по вул. Генерела Ватутіна, що в м. Києві, повинен був дати дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_1
Очевидно, що фактичні обставини даної пригоди інспектором ДАІ ОСОБА_2 на місці пригоди та після цього не встановлені, доводи ОСОБА_1 не перевірені, в основу обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів покладені суперечливі факти, момент виникнення небезпеки чи перешкоди для руху і ким саме з учасників ДТП вона була створена не з'ясовано.
При неповному з'ясуванні та суттєвих протиріччях у вихідних даних ДТП, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП та доведеність його вини не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи.
Наведені обставини потребували детального з'ясування, об'єктивної та належної оцінки, не дотримання цього принципу та формальний підхід і призвело до помилкового та передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому постанову судді районного суду не можна вважати законною та обґрунтованою.
Керуючись п.1 ст.247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_4