Справа № 127/21952/15-к
Провадження № 1-кп/127/1254/15
16.12.2015 рокуВінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні, залі №32 в м. Вінниця кримінальне провадження №12013010390001000 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.02.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Гребля, Калинівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою загальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України,-
ОСОБА_5 , на початку серпня 2012 року діючи умисно, з метою використання майна, належного підприємству ПП «ТОПАЗ - Транс» м. Вінниця вул. Примакова 72а , в особі ОСОБА_7 , а саме автомобілів:
сідловий тягач - Е «Renault Magnum» шасі № НОМЕР_1 , 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ;
сідловий тягач - Е «Scania» 124L420 шасі № НОМЕР_3 - 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , та причепів:
н/причіп-бортовий - НОМЕР_5 ПП KOEGEL SN 24 шасі № НОМЕР_6 - 2003 року випуску, д.н.з НОМЕР_7 ;
н/причіп-бортовий - НОМЕР_5 ПП KOEGEL SN 24 шасі № НОМЕР_8 - 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 ;
н/причіп-бортовий, д.н.з. НОМЕР_10 ,
всупереч інтересам власника для особистого незаконного збагачення, шляхом обману, без мети шахрайства, на підставі домовленості, згідно з якою ОСОБА_5 повинен був розрахуватись з ОСОБА_7 за вказані автомобілі, однак до 27.06.2013 не розрахувався та не мав на меті виконувати взяті на себе зобов'язання, заволодівши вищевказаними автомобілями та причепами, та самостійно розпорядився зазначеним майном на власний розсуд, чим позбавив потерпілого можливості використовувати дані транспортні засоби за власним розсудом і отримати певний дохід від них.
Згідно довідки балансової вартості виданої ПП «ТОПАЗ - Транс», ринкова вартість даних автомобілів та причепів станом на 25.09.2012 складає:
сідловий тягач - Е «Renault Magnum» шасі № НОМЕР_1 , 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 193250 грн.;
сідловий тягач - Е «Scania» 124L420 шасі № НОМЕР_3 - 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 вартістю 175500 грн.;
та причепів:
н/причіп-бортовий - НОМЕР_5 ПП KOEGEL SN 24 шасі № НОМЕР_11 - 2003 року випуску, д.н.з НОМЕР_7 вартістю 193250 грн.;
н/причіп-бортовий - НОМЕР_5 ПП KOEGEL SN 24 шасі № НОМЕР_12 - 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 вартістю 169500 грн.
н/причіп-бортовий, д.н.з. НОМЕР_10 вартістю 158800 грн.
Так, нанесена внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 матеріальна шкода, становить: 890300 грн. (вісімсот дев'яносто тисяч триста гривень), що у 1659,46 разів (890300 : 536,5 = 1659,46) перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та, таким чином, ОСОБА_7 заподіяно майнову шкоду у великих розмірах.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що він з ОСОБА_7 давно знайомий. У 2012 р. його знайомий ОСОБА_8 попросив узяти у ОСОБА_7 сім машин, які були передані під розписку та домовився, що з ним пізніше розрахується, але зобов'язання по розписці не виконав, так як поїхав до Росії, а усі транспортні засоби були передані ОСОБА_8 . Потерпілим було забрано 5 машин, а дві з них були продані. На даний час з потерпілим за продані машини розраховується ОСОБА_8 .
У вчиненому розкаявся, просив застосувати до нього Закон України «Про амністію», так як на момент вчинення злочину у нього перебувала на утриманні неповнолітня донька.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання на неодноразові виклики не з'явився, тому суд розглянув справу у його відсутність. Цивільного позову в кримінальному провадженні на досудовому слідстві потерпілим не заявлялося.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_5 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції.
Одночасно, обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_5 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 192 КК України, тобто - заподіяння майнової шкоди у великих розмірах, шляхом обману за відсутністі ознак шахрайства.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, а саме: те що він в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_9 заявив клопотання про застосування до обвинуваченого амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він на момент вчинення злочину мав на утриманні неповнолітню доньку, вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, повністю визнає свою вину, тобто є суб'єктом ЗУ "Про амністію".
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти звільнення від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», з наслідками застосування амністії ознайомлений.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання та не заперечував проти звільнення від покарання обвинуваченого на підставі закону про амністію.
Відповіднодо ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими та за злочини вчинені, з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
В матеріалах кримінального провадження наявне свідоцтво про народження серії НОМЕР_14 , видане виконкомом Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 29 липня 2003 року, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 на момент вчинення злочину мав на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив у серпні 2012 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії не звільняє його від обов'язку відшкодувати потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, а також те, що у разі застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.
Судові витрати та цивільний позов в кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст.3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.192 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вручити копію вироку обвинуваченому та прокурору - негайно, а іншим учасникам судового провадження, що не були присутні у судовому засіданні надіслати копію вироку поштою не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: