"29" грудня 2015 р.
Справа №150/867/15-ц
Провадження по справі №2/150/310/15
25 грудня 2015 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Діденко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги для утримання неповнолітньої дитини не надає.
Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримує, просить їх задоволити та стягувати з відповідача аліменти для утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1000 гривень.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що у нього відсутній регулярний заробіток, ніде не працює, тому не має реальної можливості сплачувати аліменти в розмірі 1000 гривень. Вказати точну суму, яку погоджується сплачувати для утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, не може.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що від спільного подружнього життя у сторін є неповнолітні сини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 2/ та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а. с. 3/, які проживають з матір*ю та перебувають на її утриманні /а.с. 4/.
В добровільному порядку відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу для утримання неповнолітньої дитини.
Обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття закріплений частиною 2 статті 51 Конституцією України.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей. В разі ухилення від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються у судовому порядку за ч.3 ст.181 цього Кодексу.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, а не солідарним.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенціїї ООН).
Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України / із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.09.2005 року, № 2901 - 4 / мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII затверджено прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривень, з 1 грудня - 1167 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 грудня - 1455 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.184 сімейного кодексу України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за інших обставин, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 84 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров*я відповідача - здоровий, відсутність у нього інших утриманців, матеріальне становище дитини та платника аліментів, відповідач ніде не працює, у нього відсутній постійний та регулярний дохід.
Як свідчить оглянута в судовому засіданні трудова книжка відповідача серії АК №037127 з 12 травня 2009 року ОСОБА_2 ніде не працює і по даний час, що стверджується і довідкою, виданою виконкомом Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області від 24.11.2015 року, №1681.
Згідно довідки, виданої Чернівецьким районним центром зайнятості від 23.11.2015 року, №1225, ОСОБА_2 станом на 23.11.2015 року на обліку в Чернівецькому РЦЗ не перебуває.
Як свідчить довідка, видана виконкомом Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області від 24.11.2015 року, №1680, у ОСОБА_5 не території Чернівецької селищної ради немає в наявності земельної ділянки, земельної частки (паю), майнових паїв.
Позивач просить стягувати з відповідача тверду грошову суму для утримання неповнолітніх синів в розмірі 1000 гривень, що не визнається відповідачем в судовому засіданні, оскільки, не має реальної можливості сплачувати зазначену суму у зв*язку із відсутністю постійного та регулярного заробітку.
Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення із відповідача аліментів. Відповідачем доведено свої заперечення щодо розміру аліментів, які просить стягувати позивач (1000 гривень щомісячно), відсутність у нього постійного та регулярного заробітку, який би дав можливість сплачувати обумовлену суму аліментів. Однак, відповідачем не зазначається конкретна сума, яку він має можливість та погоджується сплачувати для утримання неповнолітніх синів щомісячно до досягнення ними повноліття.
Оцінюючи в сукупності вище зазначені обставини, суд, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, затвердженого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року, № 80-VIII, для дітей віком до 6 років та дітей віком від 6 до 18 років, приходить до висновку, що обґрунтованим і справедливим буде розмір аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 450 грн. на кожну дитину.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнено позивача.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України допустити рішення щодо стягнення аліментів до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
На підставі ст., ст. 105, 110, 112, 235 ч.8, 180, 182, 184 СК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212-215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 для утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 450 /чотириста п'ятдесят/ гривень на кожну дитину з індексацією відповідно до закону, починаючи з 16.11.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 487 /чотирьохсот вісімдесяти семи/ гривень 20 копійок.
Допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Повний текст рішення відповідно до вимог ч.3 ст.209 ЦПК України складено 29.12.2015 року.
Суддя: Цимбалюк Л.П.