Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2668/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Франко В. А.
Іменем України
16.12.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого :судді Франко В.А.,
суддів : Белінської І.М., Чельнік О.І.
за участю секретаря Постоєнко А.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі ГУ ДГК в Кіровоградській області), Новомиргородської районної державної адміністрації в Кіровоградські області (далі Новомиргородська РДА), Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (далі - Пурпурівської сільради), (відповідачі разом далі співвідповідачі) (позивач разом з співвідповідачами далі сторони), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ Держгеокадастру в Новомиргородському районі Кіровоградської області (далі третя особа, Відділ ДГК в Новомиргородському районі) про виділення земельної ділянки в натурі, -
В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вищезазначеним позовом і з врахуванням всіх уточнень позовних вимог( т.1а.с.126) просила суд - зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виділити їй, в натурі, із земель запасу Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, земельну ділянку площею 6.92 га в умовних кадастрових гектарах.
В обґрунтування позову зазначила, що на підставі рішення Новомиргородської райдержадміністрації від 4.03.1996 року №91-р їй належить право на земельну ділянку (пай) розміром 6.92 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП імені Мічуріна Пурпурівської сільської ради та виданий сертифікат, який зареєстрований 02.04.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів за №64 та є документом, що посвідчує право на земельний пай, і вважається правовстановлюючим документом ,є дійсним до виділення земельного паю в натурі і видачі державного акта на право власності на землю.
Наприкінці 2014 року вона вирішила отримати державний акт на право власності на землю та самостійно обробляти свою земельну ділянку і в січні 2015 року через свого представника звернулась до ПСП «Пурпурівська» (правонаступника КСП ім.. Мічуріна) та Пурпурівської сільради про виділення земельного паю в натурі.
В усній формі було заявлено про відсутність вільних земель та запропоновано звернутися до Новомиргородської райдержадміністрації.
Її представник, звернувшись до Новомиргородської райдержадміністрації, отримав відповідь про вирішення питання про виділення їй земельної ділянки в натурі в судовому порядку у зв'язку із відсутністю вільних земель колективної власності.
В порушення ст..3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідачі не прийняли відповідного рішення по виділенню їй земельної ділянки в натурі, що свідчить про порушення її права
Зазначає, що вирішення питання щодо передачі у власність фізичним особам земельних ділянок сільськогосподарського призначення відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади на місцях, яким є Головне управління Держземагенства в Кіровоградській області, а у зв'язку з реорганізацією виконання зазначених функцій покладено на Головне Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області.
ЇЇ звернення до Головного Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області фактично свідчить про формальний підхід по захисту її права. (а.с.126 т.1).
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Новомиргородського районного суду області від 29 вересня 2015 року представник ОСОБА_2Г ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
В судовому засданні апеляційної інстанції представники ОСОБА_2 ОСОБА_4І та ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Інші учасники судового процесу не з'явились в судове засідання. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно зворотних повідомлень.
Відповідно до ч.2 ст. 305 неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до Закону України від 2 червня 2003 року (зі змінами) № 899-1V «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності , а також порядок обміну цими земельними ділянками
Статтею першою вказаного Закону передбачено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст..2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Як вбачається з копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР №005687, виданого 02 квітня 1996 р. та зареєстрованого 02 квітня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 64, ОСОБА_2належить право на земельну частку (пай) розміром 6,92 га. в умовних кадастрових гектарах із земель КСП імені Мічуріна Пурпурівської сільської ради. (а.с.3 т.1)
Ця обставина з посиланням на ст.3 ЗУ від 2 червня 2003 року (зі змінами) № 899-1V також підтверджується копією листа Новомиргородської РДА від 12.02.15 № Т-29-5 (а.с.5 т.1) та копією листа ГУ ДГК у Кіровоградській області від 12.06.2015 р. № Т-401/0-862\0\6-15.(а.с. 115 т.1).
Згідно положень ст.3 вищезазначеного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської , селищної ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай )в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначені статтею 5 Закону України « Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» ,абзацами другим, третім частини першої та частиною другою якої встановлено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Як вбачається з копії заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_4від 16.02.15 № Т-29-5, адресованої Голові Новомиргородської РДА, він дійсно звертався до Новомиргородської РДА проте з проханням надати йому інформацію довідкового характеру: «чи є ПСП «Пурпурівська» правонаступником КСП ім. Мічуріна та чи є можливість надання земельної ділянки в межах Пурпурівської сільської ради розміром 6,9 для отримання акту на право власності на землю». (т.1 а.с.112)
З відповіді Новомиргородської РДА від 12.02.15 № Т-29-5, слідує, що: Новомиргородською РДА розглядалося звернення ОСОБА_4 від 16.02.2015 року № Т-29-5 щодо можливості надання земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та зазначено, що у листі Пурпурівської сільради №48 від 23.02.2015 р. повідомлено про те, що на території Пурпурівської сільської ради земель колективної власності немає;і запропоновано вирішити дане питання в судовому порядку ( а.с.5 т.1)
На підставі вищезазначених листів , суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що ні заява ОСОБА_4 від 16.02.15 №Т-29-5, ні лист Новомиргородської РДА від 12.02.15 № Т-29-5 не підтверджують звернення сторони позивача до Новомиргородської РДА із заявою про виділення позивачу земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) як того вимагає порядок звернення, визначений Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Крім того матеріали справи не містять рішення Пурпурівської сільської ради чи Новомиргородської РДА про виділення або про відмову у виділенні земельної ділянки у натурі ( на місцевості) ) власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 Не надала таких рішень і позивач.
З листа Пурпурівської сільради від 11.06.2015 № 150 слідує, що ОСОБА_2 до Пурпурівської сільради із заявою про виділення в натурі земельної частки (паю) відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 005687 від 02 квітня 1996 року із земель колективної власності колишнього КСП ім. Мічуріна не зверталася, рішення про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) в межах населеного пункту власникам земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Мічуріна не приймалося.(а.с.122 т.1).
Також з копії заяви ОСОБА_4 від 20.05.2015 р., вбачається, що він звертався до ГУ ДГК у Кіровоградській області з проханням надати роз'яснення щодо порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реалізації права ОСОБА_2користуватися за призначенням даною земельною ділянкою. Проте в цій заяві немає вимог про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 6,92 га в умовних кадастрових гектарах, які зазначено в позовній заяві. (а.с.114 т.1).
Листом ГУ ДГК у Кіровоградській області від 12.06.2015 р. № Т-401/0-862\0\6-1 було надано відповідь на цю заяву (т.1 а.с.115).
Відповідно до ст..10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цього Кодексу.
Згідно зі ст..116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ст.123 ЗК України)
Відповідно до ч. 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Встановлено, що ГУ ДГК у Кіровоградській області здійснює повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності громадянам у загальному порядку та не є суб'єктом, що має повноваження щодо виділення земельних ділянок в натурі на місцевості) власникам земель них часток (паїв) в порядку, визначеному Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). (а.с.56-60 т.1).
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку з чим погоджується і колегія суддів, що позовні вимоги позивача зобов'язати ГУ ДГК у Кіровоградській області виділити їй із земель запасу Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, земельну ділянку площею 6.92 га в умовних кадастрових гектарах є безпідставними, оскільки жоден нормативно-правовий акт, а також Положення «Про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області», не передбачають повноваження Головного управління стосовно вирішення питання щодо включення членів КСП до списку (додатку) до державного акту на право колективної власності, видачі сертифікатів на право на земельну часту (пай) та виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), а тим більше щодо розпорядження землями, що не належать до земель державної власності. Будь-яких доказів порушення прав позивача саме ГУ ДГК у Кіровоградській області не надано.
Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно.
Із апеляційної скарги вбачається, що доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 Миколайовича- відхилити.
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: