Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2931/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Франко В. А.
Іменем України
23.12.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Франко В.А.
суддів - Белінської І.М., Чельник О.І.
за участю секретаря - Постоєнко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод шляхом вселення в квартиру.
У січні 2015 року ОСОБА_3 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житлом, усунення перешкод шляхом вселення до квартири, встановлення порядку користування нею та про зобов'язання не порушувати встановлений порядок користування квартирою.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 23 серпні 2015 року помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири №10, що знаходиться в будинку № 22 по вул. Семашка м. Олександрії Кіровоградської області і 21 липня 2014 року вона отримала свідоцтво про право власності на спадщину на цю ? частини квартири.
З 29 липня 2014 року позивач зареєстрована у квартирі.
На іншу ? частину квартири має право відповідач ОСОБА_2, син ОСОБА_4, який теж прийняв спадщину, однак свідоцтва про право на спадщину не отримував.
З моменту відкриття спадщини відповідач постійно чинить їй перешкоди в користуванні квартирою, у зв'язку з цим вона була змушена звернутися для захисту своїх прав до органів прокуратури, міліції та в суд. Спроби звернення були марними, оскільки на час звернення позивач не мала свідоцтва про право на спадщину, однак після його отримання вона не може ним користуватися, бо відповідач не впускає її до житла.
За таких підстав і просила суд усунути перешкоди та вселити її до спірної квартири, встановити порядок користування квартирою: виділивши їй кімнату жилою площею 14,4 кв. м а відповідачу - кімнату жилою площею 12,5 кв. м., решту приміщень залишити в загальному користуванні, а також зобов'язати відповідача надалі не порушувати встановлений порядок.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкоди в користуванні спірною квартирою та надати дублікат ключів до вхідних дверей цієї квартири..
Вселено ОСОБА_3 в квартиру № 10, що знаходиться в будинку № 22 по вул. Семашка м. Олександрії Кіровоградської області та встановлено порядок користування квартирою. Виділено в користування: ОСОБА_3Ю жилу кімнату площею 14, 4 кв. м разом з лоджією площею 1,5 кв. м, вбудовану шафу № 2 площею 0,5 кв. м; ОСОБА_2 виділено жилу кімнату площею 12,5 кв. м разом з балконом площею 0,9 кв. м, вбудовану шафу № 3 площею 0,5 кв. м, а решту приміщень квартири залишено в загальному користуванні.
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання з судовими витратами.
Не погоджуючись з рішенням суду в апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального законодавства.
Зазначає, що суду позивачем не було доведено чинення ним перешкод у користуванні квартирою .
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити .
Представник позивача ОСОБА_6 з доводами апеляційної скарги не погодився, просив її відхилити , а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено що чоловік позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер 23 серпня 2012 року, що підтверджуються свідоцтвом про смерть за номером № 789 від 23.08.2012р. .(а.с. 5)
Позивач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.07.2014 року успадкувала ? частина квартири №10 по вул. Семашка в буд. №22 м. Олександрія, отримавши 21 липня 2015 року свідоцтво про право на спадщину за законом на відповідну частку(а.с 6,9-10).
Технічним паспортом підтверджується, що спірна квартира складається із двох жилих ізольованих кімнат площею 14,4 кв. м та 12,5 кв. м. (а.с.7-8).
Іншим спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину є відповідач ОСОБА_2- син ОСОБА_4
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач чинить позивачці перешкоди в користуванні житлом: замінив двері та замки, облаштував сигналізацію, діючи самоправно, без згоди позивачки, вселив до житла сторонніх осіб. (а.с.11-12).
Згідно зі ст..317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна .
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України право власності на майно у випадку прийняття спадщини виникає з часу відкриття спадщини.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що власник майна в особі позивачки потребує захисту своїх прав шляхом усунення перешкод в користуванні обєктом власності, які чинить їй відповідач.
Встановлено, що квартира, частина якої належить позивачці, знаходиться в багатоповерховому жилому будинку. Виділ частини квартири в натурі неможливий.
У зв'язку з тим, що строни не дійшли згоди про порядок користування квартирою, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що з урахуванням площі жилих кімнат та технічних характеристик квартири, позивачці можливо виділити в користування жилу кімнату площею 14,4 кв.м, до якої примикає лоджія, а відповідачеві, який має самостійне житло, -жилу кімнату площею 12,5 кв.м., до якої примикає балкон.
Вбудовані шафи площею 0,5 кв.м кожна, що на плані квартири позначені номерами 2 та 3, необхідно виділити в самостійне користування кожної із сторін : позивачці - шафу № 2, а відповідачеві шафу № 3, решту приміщень квартири залишити в загальному користуванні.
Щодо вимог позивачки про зобовязання відповідача не порушувати встановлений порядок користування квартирою, то суд, відмовляючи в цій частині позовних вимог, правильно зазначив, що вони не відповідають закону, оскільки стосуються можливих порушень в майбутньому, а не існуючих або ж таких , що неминуче настануть.
За таких обставин колегія вважає, що по справі постановлено законне і обґрунтоване рішення. Висновки суду відповідають обставинам справи, норм процесуального права суд не порушив та правильно застосував норми матеріального права.
Інші доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на правильність судового рішення не впливають. Підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2015 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: