іменем України
24.12.2015 р. 145/1702/15-ц
2/145/865/2015
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Ратушняка І. О.
за участі секретаря Тихої О.Н.
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що 23 листопада 2008 року помер її син громадянин України ОСОБА_4, який на момент смерті проживав за місцем своєї роботи в с.Джіжіва Чунського району Іркутської області, Російської Федерації.
Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 2.74 умовних кадастрових гектарах, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради. Земельну частку її сину виділено, як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Вулизьке», с. Велика Вулига Тиврівського району Вінницької області. Право померлого на земельну частку (пай) стверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №048265 від 07.10.1997 року.
Вона спадкоємиця першої черги за законом після смерті сина. Інших спадкоємців немає. За життя син належним йому майном не розпорядився.
В установлений законом шестимісячний термін вона заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подала. Строк для прийняття спадщини витік 23 травня 2009 року.
10.08.2015 року рішенням Тиврівського районного суду їй було надано додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_4, який помер 23.11.2008 року в с. Джіжіва, Чунського району, Іркутської області, Російської Федерації.
Вона прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_4. Спадкова справа №58086451 у спадковому реєстрі, у нотаріуса № 330-2015.
В нотаріальній конторі вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку ( пай), так як сертифікат на ім'я ОСОБА_4 втрачений.
В газеті «Маяк» № 84-85 від 23.10.2015р. розміщене оголошення про втрату сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН №048265 від 07.10.1997 року, виданий на ім'я ОСОБА_4.
Згідно книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) на землю № 385 09.10.1997р. ОСОБА_4 отримав право на земельну частку пай за № 385 в КСП «Вулизьке» розміром 2.74 умовних кадастрових гектарах.
Нормативно-грошова оцінка земельної частки (пай) становить 75 180 грн. 87 коп.
Постановити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_2, право на земельну частку (пай) розміром 2.74 в умовних кадастрових гектарах на території ОСОБА_3 сільської ради, нормативно-грошовою оцінкою 75 180 грн. 87 коп., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер в с. Джіжіва Чунського району Іркутської області Російської Федерації.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судове засідання не з'явився. ОСОБА_3 сільська рада просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.
Відповідно до положень ст.5 ЗК України (1990 року), земля могла належати громадянам на праві колективної власності.
Відповідно до ст.17 ЗК України, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність проводилась Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Згідно з Указом Президента України “Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 8.08.1995 р. № 720/95 право на земельну частку (пай) мали усі члени КСП, внесені до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р. №7 (із змінам, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010р. № 2), член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 11 Постанови від 30.05.2008 р. - № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець має право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента Україні від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.
Судом встановлено, що 23 листопада 2008 року помер її син громадянин України ОСОБА_4 (а.с.3), який на момент смерті проживав за місцем своєї роботи в с.Джіжіва Чунського району Іркутської області, Російської Федерації.
Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 2.74 умовних кадастрових гектарах, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, що стверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №048265 від 07.10.1997 року, оригінал якого втрачено, про що в газеті «Маяк» № 84-85 від 23.10.2015р. розміщене оголошення (а.с.10-11), випискою відділу Держгеокадастру у Тиврівському районі Вінницької області № 01-9/433 від 27.10.2015 р. (а.с.13), книгою реєстрації сертифікатів (а.с.5).
Позивачка - спадкоємиця першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, спадщину прийняла у наданий судом (а.с.7-8) додатковий строк, що стверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №41992219 від 03.11.2015 (а.с.24), Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає, що стверджується довідкою Тиврівської державної нотаріальної контори №1459/01-16 від 03.11.2015 (а.с.25).
Вартість земельної ділянки становить75180,87 грн., що стверджується витягом про нормативно - грошову оцінку відділу Держзгеокадастру у Тиврівському районі Вінницької області № 01-9/433 від 27.10.2015 (а.с.12).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1261, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р., -
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 2.74 в умовних кадастрових гектарах на території ОСОБА_3 сільської ради, нормативно-грошовою оцінкою 75 180 грн. 87 коп., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер в с.Джіжіва Чунського району Іркутської області Російської Федерації.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ратушняк І. О.