Справа № 161/18605/15-к
Провадження № 1-кп/161/852/15
м. Луцьк 28 грудня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015030010001070, що надійшов з прокуратури Волинської області 07.12.2015 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 16.04.2015 близько 21.03 год., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Фольксваген Транспортер 5», р.н. НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом на території авто мийки «Автоком», що по вул. Лідавській, 23 м. Луцька, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який знаходився позаду транспортного засобу.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, зламу кісток основи та склепіння черепа, забоїв головного мозку та мозочка із крововиливами під оболонки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №142 від 20.05.2015 за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і стали причиною смерті ОСОБА_7 .
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.
Так, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну.
В порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпе6ки іншим учасникам руху.
В порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України,під час руху транспортного засобу заднім ходом, для забезпечення безпеки, не звернувся за допомогою до інших осіб, створивши небезпеку іншим учасникам руху.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що призвело до спричинення смерті потерпілого ОСОБА_7 визнав повністю. Дав показання, що 16.04.2015 близько 21.03 год., перебуваючи на території авто мийки «Автоком», що по вул. Лідавській, 23 м. Луцька, здійснюючи рух заднім ходом на автомобілі марки «Фольксваген Транспортер», р.н. НОМЕР_1 , не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який знаходився позаду його автомобіля.
Не заперечив, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження сталися внаслідок його необережних дій. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки керування є єдиним його доходом та засобом до існування.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його винність у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_6 вона не має, збитки їм повністю відшкодовані. Просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей - ОСОБА_9 , 2005 року народження та ОСОБА_10 , 2012 року народження, збитки закладам охорони здоров'я та потерпілій, на момент розгляду справи, повністю відшкодував, остання просить обвинуваченого не позбавляти волі та права керування транспортними засобами, що стверджується поданою заявою, ним вчинено необережний злочин, тому, з врахуванням думки потерпілої, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.
Додаткове покарання, передбачене санкцією ст.286 ч.1 КК України, - позбавлення права керувати транспортними засобами - судом не застосовується, оскільки керування транспортними засобами є єдиним джерелом його доходу, а тому позбавлення цього права поставить його та сім'ю у скрутне матеріальне становище, окрім того, не застосовувати додаткове покарання просить і сама потерпіла.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, залишити до вступу вироку в законну силу.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.