Справа №162/1715/15-к
Номер провадження 1-кс/162/99/2015
29 грудня 2015 року смт. Любешів
Слідчий суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю скаржника ОСОБА_3 ,
предствника скаржника - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора прокуратури
Любешівського району ОСОБА_5 ,
начальника СВ Любешівського
ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у
Волинській області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого та прокурора щодо неповернення вилученого майна у кримінальному провадженні №12015030140000091, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України,-
21 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії слідчого та прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого у нього майна у кримінальному провадженні №12015030140000091, внесеному до ЄРДР 27.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України.
Скаргу обґрунтовує тим, що 27.04.2015 року працівники Любешівського РВ УМВС з участю прокурора Любешівського району ОСОБА_7 поблизу с. Бірки Любешівського району вилучили належну йому мотопомпу та обладнання для перекачування води і буріння свердловин та автомобільний двигун.
На день подачі скарги пройшло вже близько восьми місяців. За весь цей час у нього лише 27.04.2015 року було відібрано пояснення при вилученні мотопомпи та обладнання до неї. Слідчих дій за участю вищевказаного майна не проводилось. Вважає, що значний проміжок у часі виключив можливість слідчого виявити, вилучити та зафіксувати в даний час якісь сліди злочину, які можуть міститись на його майні.
Вказує, що з даного приводу неодноразово звертався до слідчого з клопотанням про повернення речових доказів (передачу на відповідальне зберігання), однак, слідчий ОСОБА_8 ігнорує всі клопотання. Останній раз представник скаржника - адвокат ОСОБА_4 звертався до слідчого в грудні 2015 року з клопотанням про повернення речових доказів, проте ОСОБА_6 відмовив у поверненні майна, оскільки майно визнане речовим доказом в кримінальному провадженні і він запланував слідчі дії. Наразі майно перебуває на території Любешівського РВ УМВС, де псується, проте ніякі слідчі дії із ним не проводяться.
Просить зобов”язати групу слідчих СВ Любешівського РВ УМВС України у Волинській області, які проводять досудове розслідування по кримінальному провадженні №12015030140000091, та прокурора Любешівського району ОСОБА_9 негайно повернути йому вилучене 27.04.2015 року у нього майно, а саме: мотопомпу та обладнання для перекачування води і буріння свердловин та автомобільний двигун на відповідальне зберігання.
В суді скаржник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 підтримали скаргу, вказали на безпідставність вилучення і утримання вказаного майна та просили його повернути або передати на відповідальне зберігання.
Прокурор прокуратури Любешівського району ОСОБА_5 та начальник СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 вважають скаргу ОСОБА_3 безпідставною, вказуючи, що зазначене ним майно було вилучено на законних підставах, а після цього визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у якому на даний час плануюються ряд експертних досліджень з участю даного майна, отримання трафіку зв"язку, встановлення завданих збитків навколишньому середовищу.
Дослідивши подану скаргу та матеріали до неї, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 1 статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол.
Під час розгляду скарги встановлено, не заперечується даний факт і учасниками судового провадження, що співробітниками Любешівського РВ УМВС України у Волинській області під час огляду місця події 27.04.2015 року поблизу с. Бірки Любешівського району у скаржника та інших осіб, які перебували разом з ним, було виявлено та вилучено майно, в тому числі мотопомпу та обладнання для перекачування води і буріння свердловин, а також автомобільний двигун.
27.04.2015 року органом досудового розслідування Любешівського РВ УМВС України у Волинській області до ЄРДР за №12015030140000091 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, по факту незаконного видобування корисних копалин.
Постановою старшого слідчого Любешівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_10 від 27.04.2015 року вилучені в ході огляду місця події мотопомпа та обладнання для перекачування води і буріння свердловин та автомобільний двигун у кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
Скаржник ОСОБА_3 та його представник- адвокат ОСОБА_4 неодноразово звертались до слідчого судді з клопотаннями про повернення вказаних речових доказів або передання їх на відповідальне зберігання.
Ухвалами слідчого судді від 10.06.2015 року, 17.07.2015 року, 17.08.2015 року, 16.11.2015 року та 30.11.2015 року в задоволенні цих клопотань скаржника та його представника було відмовлено у зв"язку з недоведеністю факту незаконного вилучення чи зберігання майна органом досудового розслідування Любешівського РВ УМВС, а також необхідністю проведення відповідних слідчих дій та судових експертиз з метою повного та об"єктивного досудового розслідування.
На момент розгляду чергової скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора з вказаного питання необхідність та підстави зберігання мотопомпи, обладнання для перекачування води і буріння свердловин та автомобільного двигуна у Любешівському РВ УМВС не змінились.
Таким чином, на даний час відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 і передачі йому вилучених 27.04.2015 року мотопомпи, обладнання для перекачування води і буріння свердловин та автомобільного двигуна, вирішення питання про яких, як речових доказів, повинно здійснюватись відповідно до приписів статті 100 КПК України.
Разом з тим, слід звернути увагу органу досудового розслідування на неприпустимість допущення порушень наступних законних вимог: статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право особи на саправедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку; частини 1 статті 1 Протоколу №1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном; частини 1 статті 21 КПК України, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки; частини 1 статті 169 КПК України, якою передбачено підстави повернення особі тимчасово вилученого майна; частини 1 статті100 КПК України, відповідно до якої речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу, що констатовані у кримінальному провадженні №12015030140000091 ухвалою слідчого судді від 16.11.2015 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 303 - 307 КПК України, слідчий суддя-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії слідчого та прокурора щодо неповернення вилученого майна у кримінальному провадженні №12015030140000091, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з ориганалом.
Слідчий суддя Любешівського
районного суду ОСОБА_1