Справа № 163/1758/15-ц
Провадження № 2/163/249/15
28 грудня 2015 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.
при секретарі Носку А.В.
з участю позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У позовній заяві від 21.07.2015 року ОСОБА_1 просила постановити рішення про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 Свої вимоги обґрунтувала тим, що подружні стосунки фактично припинено через поведінку чоловіка. Відповідач став зловживати спиртним і на цьому ґрунті влаштовував безпідставні сварки, ображав морально. Поведінка чоловіка негативно впливала на виховання спільного сина, тому через це стали проживати роздільно. Вважає, що сім'я фактично розпалась та не існує.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги із заявлених підстав та фактичних обставин підтримала.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що викладені позивачкою обставини певною мірою мали місце. Однак бажає зберегти сім'ю і спільно виховувати сина. Для цього пройшов протиалкогольне лікування і усвідомив свої помилки.
Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_2(дошлюбне прізвище Полонська) ОСОБА_3 уклали шлюб 10.02.2004 року у відділі РАЦС Любомльського районного управління юстиції Волинської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за №6.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони визнали доведеним факт їх роздільного проживання понад 6 місяців.
Згідно з копією медичної картки відповідач проходив протиалкогольне лікування.
Під час судового провадження сторонам двічі надавався для примирення двомісячний строк. І після першого строку, і в даному засіданні позивачка своєї позиції щодо заявлених вимог не змінила і пояснила, що весь час роздільного проживання епізодично спілкуються з приводу дитини, однак кожен веде окремий спосіб життя.
Згідно із ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування чоловіка та жінки не допускається.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи встановлені фактичні обставини та наведені положення закону, суд вважає, що шлюб між сторонами існує лише формально.
Вжиті судом для примирення сторін заходи позитивних результатів не принесли, тому перспективи збереження сім'ї не вбачаються.
Збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, оскільки юридичне перебування в шлюбі не відповідає фактичним відносинам і матиме характер примушування до шлюбних відносин.
Таким чином, вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно із ст.88 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зареєстрований у відділі РАЦС Любомльського районного управління юстиції Волинської області 10 лютого 2004 року за актовим записом №6 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2(дошлюбне прізвище Полонська) ОСОБА_3 розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище «Сидняк».
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 243(двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя Чишій С.С.