Справа № 157/1123/15-к
Провадження №1-кп/157/86/15
25 грудня 2015 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю - секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
психолога - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030090000274 від 13.08.2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Видерта, Камінь-Каширського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, одружена, працює вчителем Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-111 ступенів-ліцей» № 1 ім. Є. Шабліовського м. Каменя-Каширського, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_4 12 серпня 2015 року близько 21 години, перебуваючи у квартирі ОСОБА_6 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин між нею та ОСОБА_6 , діючи умисно, шляхом нанесення в область обличчя, верхніх кінцівок та тулубу ОСОБА_6 ударів, подряпин за допомогою нігтів пальців рук, заподіяла останній тілесні ушкодження у вигляді подряпин в ділянці обличчя, шиї, грудної клітки і правої верхньої кінцівки, синців в ділянці обох верхніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень не визнала і суду дала показання про те, що ОСОБА_6 є колишньою дружиною її чоловіка ОСОБА_8 та проживає по АДРЕСА_2 , тобто по сусідству з її квартирою, обидві квартири знаходяться на першому поверсі. Між нею та потерпілою неодноразово трапляються конфлікти, на які остання сама її провокує. 12 серпня 2015 року між 21 год. та 21 год. 30 хв. вона разом з чоловіком приїхала додому АДРЕСА_1 , почали заносити у квартиру речі, чоловік зайшов у під'їзд першим, а вона за ним. Оскільки взуття у неї на підборах, то відповідно й було чути звуки від її ходи. Коли вона зайшла у під'їзд, то потерпіла стояла у коридорі своєї квартири, а не на кухні, двері квартири були відкриті і на дверях висіла прозора тюль. Проходячи повз квартиру ОСОБА_6 , вона попросила її зачинити вхідні двері квартири, на що потерпіла її образила нецензурними словами. Двері квартири потерпілої зачиняються в середину, а тому вона спробувала їх зачинити, беручись правою рукою за ручку дверей, а лівою впершись об косяк дверей щоб втримати рівновагу, оскільки потерпіла заважала їй зачинити двері. Потерпіла вчепилася за ці ж двері та перешкоджала їй їх закрити, тобто вона (обвинувачена) закривала двері, а потерпіла впиралася об них, не даючи їй можливості їх зачинити, і тоді між ними почалася шарпанина, штовханина, взаємні стусани. Під час конфлікту потерпіла била її по правій руці правою рукою, а лівою рукою старалася відпихнути двері не даючи їх закрити. Також обвинувачена пояснила, що ОСОБА_6 її відпихала, тягнула двері до себе, виштовхувала з коридору, пхаючи в ліве плече, і таким чином виштовхнула її у загальний коридор. Вона ж закрила двері квартири потерпілої, тоді ж вийшов її чоловік ОСОБА_8 та забрав її. Ніяких умисних дій щодо потерпілої ОСОБА_6 , чи то нанесення ударів або подряпин, вона не вчиняла, а лише намагалася закрити двері квартири потерпілої щоб остання не провокувала її на конфлікти, не заважала їй жити з ОСОБА_8 . Під час цього конфлікту потерпіла кричала до своєї дочки, яка знаходилася у кімнаті (при цьому двері в кімнату були закриті) щоб остання викликала працівників міліції. Поріг квартири потерпілої вона не переступала, у коридорі її квартири не була, а стояла на порозі, ОСОБА_8 її нікуди не випихав. Через 10 хвилин після цього конфлікту до її квартири прийшов дільничний інспектор міліції. Як вона зрозуміла, його викликала потерпіла, а тому запитала у нього навіщо той пройшов, адже не вона його викликала. Проте міліціонер повідомив що приніс повістку про виклик до військкомату її колишньому чоловікові, вона ж у свою чергу повідомила працівнику міліції що останній понад 10 років за вказаною адресою не проживає. Внаслідок конфлікту з потерпілою вона отримала тілесні ушкодження у вигляді двох і більше синців на правій руці, в правоохоронні органи з приводу спричинених їй тілесних ушкоджень не зверталася, оскільки конфлікт між нею і потерпілою має місце не вперше.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується наступними дослідженими у судовому засідання доказами.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні дала показання про те, що вона проживає по сусідству з обвинуваченою, їх квартири знаходяться в одному під'їзді, на одному й тому ж, першому поверсі. Її квартира, як зайти у під'їзд, знаходиться прямо, при цьому як зайти у квартиру прямо по коридору розташована кухня, з якої проглядається коридор квартири та сходова клітина, справа знаходиться кімната, а зліва - ванна. Двері її квартири відчиняються в середину. Квартира обвинуваченої як зайти у під'їзд знаходиться ліворуч. 12 серпня 2015 року підвечір, в той день було дуже жарко, до будинку під'їхали ОСОБА_4 зі своїм чоловіком ОСОБА_8 . Останній був раніше її чоловіком, їх шлюб розірвано. Обвинувачена забігла в під'їзд на сходи, тупотячи під її дверима. Вона в цей час була у своїй квартирі на кухні, з якої видно хто заходить у під'їзд, і її дочка ОСОБА_9 , прийшовши на кухню, ще запитала, що за шум, на що вона відповіла їй що це ОСОБА_4 перебуває під їхніми дверима. Знаходячись біля дверей її квартири обвинувачена відразу почала кричати щоб вона закрила двері та ображати її, після чого заскочила у її квартиру, схватила у коридорі рахунки, почала їх рвати і шматувати. В цей час вона вийшла з кухні на коридор, обвинувачена продовжувала кричати щоб вона закрила двері, тоді вона (потерпіла) наблизилися до неї і обвинувачена її ударила рукою в лице, від чого в сторону впали її окуляри, та продовжувала наносити їй тілесні ушкодження, штовхнула в голову, дряпала, а вона, закриваючи обличчя долонями, в такий спосіб захищалася. Коли вона до обвинуваченої наближалася, то у раках в неї нічого не було, вона лише говорила щоб ОСОБА_4 залишила її квартиру, на що остання кричала, що з квартири чути поганий запах. Під час нанесення їй обвинуваченою тілесних ушкоджень вона кричала до своєї неповнолітньої дочки Ані щоб остання викликала міліцію, щоб знайшла її окуляри, а сама захищалася, закриваючи руками від ударів і дряпання своє обличчя. Її дочка вибігла, зателефонувала своєму батькові (її колишньому чоловікові ОСОБА_8 ), який збив виклик, а тоді відразу ж після дзвінка дочки прийшов і відтягнув ОСОБА_4 від неї, при цьому відтягував останню всією силою і випхнув з її квартири. Цей конфлікт також бачили сусіди ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після інциденту вона відразу ж подзвонила своїй кумі, та стоячи в коридорі своєї квартири, говорила по телефону. В цей час у під'їзд зайшов працівник міліції, проте він прийшов не до неї, а приніс повістку колишньому чоловікові ОСОБА_4 . Працівник міліції бачив що у неї з обличчя текла кров і запитав що сталося, однак вона на це не відреагувала, оскільки говорила по телефону. Тоді він подзвонив у квартиру обвинуваченої, яка, відкривши йому двері, запитала чому він прийшов і повідомила що його не викликала, та з докором про виклик міліції кричала на неї. Після цього вона розповіла працівнику міліції про конфлікт, який відбувся між нею та обвинуваченою, на що він запропонував їй звернутися в правоохоронні органи з відповідною заявою. Потерпіла також пояснила, що умисними діями обвинуваченої їй завдана шкода, яку не відшкодовано, і вона вважає, що обвинуваченій належить призначити суворе покарання за вчинений злочин.
Як показав у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , у липні-серпні 2015 року у зв'язку з мобілізацією він здійснював вручення повісток військовозобов'язаним про виклик до військкомату, та прийшов за адресою, де проживає ОСОБА_4 . Зайшовши о 21 годині в під'їзд, побачив ОСОБА_6 , яка стояла у коридорі своєї квартири та розмовляла по телефону, двері її квартири були відкриті. Зайшовши ближче, він побачив у неї на обличчі та руці подряпини, а тому запитав що сталося. Оскільки ОСОБА_6 говорила по телефону, то він не зрозумів, чи то вона говорить до нього чи то зі співрозмовником по телефону. Він попрямував у квартиру, що знаходиться, як зайти у під'їзд, ліворуч. Двері квартири відкрила обвинувачена і відразу звернулася до ОСОБА_6 , яка вже на той час стояла на сходовій клітині, з докором про виклик міліції, і тому він зрозумів що мав місце якийсь конфлікт. Він запитав чи є громадянин, якому мав вручити повістку, на що обвинувачена відповіла що такий не проживає і зачинила двері. Коли ОСОБА_6 припинила телефонну розмову, він з'ясував у неї що за конфлікт відбувся, і потерпіла йому в деталях розповіла, що її колишній чоловік проживає з ОСОБА_4 , вона відкрила двері своєї квартири, а обвинуваченій не сподобався запах з квартири і тому виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 розбила їй окуляри та нанесла тілесні ушкодження. Він роз'яснив потерпілій її право звернутися з заявою у правоохоронні органи, і на наступний день вона прийшла у міліцію, принісши побиті окуляри.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дала показання про те, що проживає по АДРЕСА_3 , яка знаходиться, як зайти у під'їзд, праворуч. Обвинувачена та потерпіла є її сусідами. В один з днів підвечір о 20-21-21 годині, коли вона перебувала у своїй квартирі, то почула шум та крики. Спочатку подумала, що це шумить сусід на другому поверсі, оскільки таке вже траплялося, однак коли вийшла на сходову клітину (у загальний коридор), то побачила як ОСОБА_8 вів перед собою свою дружину ОСОБА_4 , яка розмахувала руками і говорила в адресу ОСОБА_6 нецензурні слова. При цьому ОСОБА_8 виводив ОСОБА_4 з квартири ОСОБА_6 , де в цей час була сама ОСОБА_6 вона не бачила. Окрім як образ нецензурною лайкою, обвинувачена обзивала потерпілу сліпою та іншими поганими словами. ОСОБА_8 завів обвинувачену в їхню квартиру і зачинив двері. Після того приходив міліціонер, а через 10-15 хвилин вона бачила ОСОБА_6 , яка приходила до неї, в останньої була кров на обличчі та на грудях.
З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 вбачається, що 12 серпня 2015 року після 20 години, на початку 21 години, вона разом з потерпілою, з якою, як і з обвинуваченою, проживає в одному під'їзді, була на городі. Потерпіла ОСОБА_6 пішла з грядки раніше, а вона на 10-15 хвилин затрималася. Коли виходила з городу, то побачила, що автомобілем приїхали Єфімчуки. Вона першою зайшла у під'їзд (двері квартири ОСОБА_6 були відкриті, оскільки тоді стояла жара) та почала підніматися у свою квартиру, що знаходиться на другому поверсі. Зайшовши у квартиру, не щільно зачинила свої двері, оскільки були зайняті руки. В їхньому будинку погана звукоізоляція і тому добре чути шум. Як раптом вона почула надривний голос ОСОБА_6 , яка двічі кричала щоб її дочка ОСОБА_9 дзвонила в міліцію. Вона відразу вискочила на сходову клітину і знаходячись на сходах між поверхами побачила, що ОСОБА_4 , перебуваючи в коридорі квартири потерпілої біля дверей кімнати, наносить останній тілесні ушкодження та ображає її дуже поганими словами. Наносила обвинувачена потерпілій тілесні ушкодження хаотично, драпала її, а остання захищалася, закриваючись руками. Через хвилину вийшов чоловік обвинуваченої - ОСОБА_8 , схопив обвинувачену ззаду і відірвав від потерпілої, однак ОСОБА_4 при цьому, ображаючи потерпілу нецензурними словами та називаючи сліпою, запиралася ногами, хапалася за коробку дверей, і тому він відірвав обвинувачену від потерпілої силою та, розвернувши ОСОБА_4 , запхнув у їхню квартиру. Обвинувачена рвалася з квартири назад, і він знову повернув останню у квартиру та зачинив двері. Після конфлікту приходив міліціонер, пізніше вона ще бачила ОСОБА_6 , яка плакала і на ній були видимі тілесні ушкодження: подряпини на щоках, на шиї і руках.
Неповнолітній свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала показання про те, що 12 серпня 2015 року близько 20-21 години у квартирі, де вона проживає з матір'ю по АДРЕСА_2 , мав місце конфлікт між її матір'ю, - потерпілою ОСОБА_6 , та її хресною матір'ю - ОСОБА_4 . Знаходячись у кімнаті квартири, вона почула звуки, стукіт, а тому пішла на кухню, де була її матір та запитала що це таке. У відповідь ОСОБА_6 відповіла, що це ОСОБА_4 перебуває під їхніми дверима. Через кілька хвилин, повернувшись у свою кімнату почула, що ОСОБА_4 провокує її матір на конфлікт, ображає поганими словами та висловлює своє невдоволення запахами з квартири. Невдовзі вона почула крик матері з проханням викликати міліцію, а тому, виглянувши з кімнати і побачивши конфлікт між потерпілою та обвинуваченою і окуляри, що лежали на підлозі, побігла на балкон та зателефонувала своєму батькові ОСОБА_8 . Останній вибив виклик і через деякий час прийшов та забрав ОСОБА_4 у свою квартиру. Яким чином обвинувачена наносила удари її матері вона не бачила, оскільки злякалася та перебувала у своїй кімнаті, з якої час від часу виглядала у коридор квартири потерпілої, де відбувався конфлікт. Після конфлікту вона бачила на потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме у матері були подряпини з кров'ю на шиї та обличчі. Після конфлікту вона вийшла на сходову клітину, де побачила ОСОБА_10 та її чоловіка, при цьому по сторонах сходової клітини вона не озиралася.
Вбачається, що показання потерпілої ОСОБА_6 та показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та неповнолітнього свідка ОСОБА_13 про обставини конфлікту 12 серпня 2015 року між обвинуваченою та потерпілою є детальними, послідовними, узгоджуються між собою, не містять суперечностей та у своїй сукупності відтворюють ті події, що відбулися 12 серпня 2015 року у квартирі потерпілої.
Окрім того, показання потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та неповнолітнього свідка ОСОБА_13 об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 116 від 13 серпня 2015 року (а.с.п. 40), з якого вбачається, що у ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді подряпин в ділянці обличчя, шиї, грудної клітки і правої верхньої кінцівки, синців в ділянці обох верхніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею останніх, з мінімальною кількістю не менше шести, терміном утворення не більше 1-2 діб до моменту експертизи, можливо при вказаних в обвинуваченні та потерпілою обставинах; у вигляді подряпин в ділянці обличчя, шиї, грудної клітки і правої верхньої кінцівки могли виникнути від дії нігтів пальців рук; судово-медичних даних що вищевказані тілесні ушкодження утворились при падінні з висоти власного зросту та вдарянні об тупі предмети немає. Тілесні ушкодження в ОСОБА_6 у вигляді подряпин в ділянці обличчя, шиї, грудної клітки і правої верхньої кінцівки, синців в ділянці обох верхніх кінцівок, по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
З протоколу огляду предметі від 21 жовтня 2015 року вбачається, що під час огляду належних потерпілій ОСОБА_6 окулярів з металевими деталями, виявлено пошкодження окулярів, а саме, ліве вушко, призначене для тримання окулярів відламане від основи - поломана металева деталь.
З огляду на вищевказані докази, доводи обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 про те, що між потерпілою та обвинуваченою тривалий час мають місце неприязні відносини оскільки остання проживає з її колишнім чоловіком і тому ОСОБА_6 її обмовляє, а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 із-за жалю та з метою захисту потерпілої говорять суду неправду, не є достатніми підставами вважати показання потерпілої та вказаних свідків неправдивими.
З цих же підстав, не свідчать про неправдивість показань потерпілої обставини, на які посилаються обвинувачена та її захисник, що потерпіла заздрить її сім'ї і будучи покинутою чоловіком та зловживаючи алкогольними напоями в такий спосіб намагається їй помститися.
Наявність конфлікту між обвинуваченою та потерпілою підтвердив в судовому засіданні також свідок ОСОБА_8 (колишній чоловік потерпілої, теперішній чоловік обвинуваченої), який, зокрема, дав показання про те, що його дружина ОСОБА_4 хотіла закрити двері квартири потерпілої щоб не було чути звідти погані запахи, внаслідок чого обидві жінки, схопилися між собою, а в подальшому він забрав обвинувачену від потерпілої та завів у свою квартиру.
Під час одночасного допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , остання підтримала дані нею суду показання, а також дала показання про те, що ОСОБА_8 не бачив з самого початку конфлікту, а прийшов забирати обвинувачену вже наприкінці інциденту і силою її відтягував від потерпілої.
Показання обвинуваченої ОСОБА_4 про те, що вона не наносила тілесних ушкоджень потерпілій та не мала умислу на їх нанесення, з огляду на сукупність вищенаведених та досліджених судом доказів, які в деталях узгоджуються між собою, суд вважає неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту обвинуваченої з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Аналізуючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що докази сторони обвинувачення є переконливими, спростовують усі розумні сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а тому суд, з урахуванням принципу змагальності та критерію «поза розумним сумнівом» бере їх за основу при постановлені вироку.
Показання свідка ОСОБА_8 в тій частині, що обвинувачена не наносила тілесних ушкоджень потерпілій, суд вважає неправдивими, оскільки, по-перше, як показала суду свідок ОСОБА_11 він не був очевидцем конфлікту між потерпілою та обвинуваченою з самого початку, по-друге, свідок ОСОБА_8 , даючи показання що обвинувачена та потерпіла схопилися між собою, не міг суду детально показати в чому це полягало та яким чином потерпіла і обвинувачена контактували між собою. Окрім того, свідок ОСОБА_8 є чоловіком обвинуваченої ОСОБА_4 , а тому суд, з урахуванням зазначеного, такі неправдиві його показання розцінює як намагання допомогти своїй дружині уникнути відповідальності за вчинений нею злочин.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дала показання про те, що між обвинуваченою та потерпілою тривалий час існують неприязні відносини і остання не раз приходила раніше по місцю проживання ОСОБА_15 та влаштовувала конфлікти.
Разом з тим, наявність таких обставин, з огляду на сукупність доказів обвинувачення, які не містять суперечностей, не є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 не вчиняла злочину, який ставиться їй у вину.
Отже, аналізуючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 в умисному спричиненні потерпілій ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
За змістом ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки та стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Окрім того, покарання винній особі має бути призначено у межах санкції закону, за яким її визнано винною, та відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу, і при цьому призначене покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії умисних злочинів невеликої тяжкості, та особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює вчителем та виключно позитивно характеризується по місцю проживання. Також враховує суд, що обвинувачена є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (цієї обставини учасники кримінального провадження не заперечили).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При обранні покарання обвинуваченій суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, зокрема, спосіб та механізм нанесення тілесних ушкоджень, місце вчинення злочину - квартира потерпілої, і те, що саме обвинувачена була ініціатором конфлікту, для виникнення якого використала незначний привід - відкриті двері квартири потерпілої. Враховує суд і те, що між обвинуваченою та потерпілою як до конфлікту, так і на даний час існують неприязні відносини.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, а також майновий стан винної, думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 належить призначити покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На думку суду, таке покарання не є м'яким, відповідає передбаченій ст. 50 КК України, основній меті його призначення - виправлення обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових злочинів, буде необхідним, достатнім та змусить обвинувачену додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.
За вищенаведених обставин, які повинні враховуватися при призначенні покарання, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченій інших видів покарань.
Речові докази - окуляри, що долучені судом до матеріалів кримінально провадження та передані на відповідальне зберігання до архіву Камінь-Каширського районного суду, належить повернути їх законному володільцю ОСОБА_6 .
Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п'ятдесят гривень).
Речові докази - окуляри з металевими деталями повернути ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий:ОСОБА_1