154/3576/15
1-кп/154/395/15
Копія.
іменем України
29 грудня 2015 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження №42015030220000561 від 09 листопада 2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , зареєстрованого в
АДРЕСА_2 , українця,
громадянина України, освіта середня, одруженого, на
утриманні двоє малолітніх дітей, працюючого
електрогазозварником КП «Нововолинськтепло
-комуненерго»
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.407 КК України,-
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №79 від 11.04.2014 року солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини і призначено на посаду заступника командира бойової машини -навідника-оператора.
Наказом командира вказаної військової частини від 02.05.2014 року №310 введено в дію нове умовне найменування зазначеної військової частини в/ч польова пошта НОМЕР_2 .
Під час проходження військової служби за мобілізацією на посаді заступника командира бойової машини -навідника-оператора, старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, .28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний бездоганно та неухильно дотримуватися порядку несення військової служби упродовж становленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок.
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, в період проходження військової служби вчинив самовільне залишення військової частини - польова пошта НОМЕР_2 за наступних обставин:
02.10.2014 старший солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи мету ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного начальника, без поважних причин самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_2 , дислоковану в АДРЕСА_3 .
Надалі, в період з 02.10.2014 по 26.02.2015, старший солдат ОСОБА_4 був відсутнім на службі без поважних причин, не виконував покладені на нього службові обов'язки і, перебуваючи за місцем постійного проживання у м. Нововолинськ Волинської області, проводив час на власний розсуд, командуванню частини про причини самовільного залишення військової частини - польова пошта НОМЕР_2 та про своє місцезнаходження не повідомляв.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що дійсно був відсутній у вказаний період по місцю проходження військової служби в АДРЕСА_2 , оскільки жодних вказівок від командування частини після повернення з зони АТО не було, а у зв'язку з важким матеріальним станом його сім'ї, він самовільно поїхав додому, залишивши військову частину, та повернувся на роботу. Щиро кається у вчиненому та просить звільнити його від кримінальної відповідальності за зміною обстановки.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив нез'явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, тобто вчинив злочин, передбачений ст.407 ч.3 КК України.
Допитавши обвинуваченого, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає що обвинуваченого може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Частинами першою, четвертою статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, щиро кається у вчиненому, проти звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки не заперечує, про що клопоче перед судом, після вчинення ним злочину по місцю проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має подяки та нагороджений грамотою, є учасником бойових дій, шкоди чи тяжких наслідків внаслідок вчиненого злочину не настало, має постійні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, сім'ю та виховує двох малолітніх дітей, на даний час не є військовослужбовцем, яким був тимчасово внаслідок проходження військової служби за мобілізацією. В силу цих обставин обстановка навколо обвинуваченого на даний час зазнала суттєвих змін, які унеможливлюють вчинення ним нового злочину, що свідчить про те, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою.
Відповідно ч. 3 ст. 288 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. 48 КК України ст. ст. 285, 286, 288 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №42015030220000561 від 09 листопада 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, на підставі ст. 48 КК України провадженням закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: /-/ підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду ОСОБА_1