іменем україни
23 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
Черненко В.А., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання права власності на підвальне приміщення за касаційною скаргою департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших, зазначених у позові відповідачів, про визнання права власності на підвальне приміщення, розташоване в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно довідки Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2015 року справа була знищена, а оригінал рішення суду зберігається в архіві цього суду.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 1 грудня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_22 право власності на підвальне приміщення, розташоване в будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено у відкритті апеляційного провадження на вказане рішення суду.
У касаційній скарзі департамент комунальної власності Одеської міської ради, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 1 грудня 2006 року, апеляційну скаргу департаментом комунальної власності Одеської міської ради, який є органом державної влади подано у 2015 році, а тому незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, так як скарга подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, в силу ч. 3 ст. 297 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
За змістом ч. 3 ст. 297 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, та підстави, вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Аналіз аналогічних за змістом положень абзацу 3 ч. 3 ст. 297 ЦПК України та ч. 2 ст. 3, ст. 45 ЦПК України свідчить про те, що йдеться саме про представництво названих органів та осіб, які не мають матеріально-правової заінтересованості у вирішенні справи. У разі коли орган державної влади чи місцевого самоврядування залучені до участі у справі як сторона спору, або не залучений до участі у справі як сторона у спорі, і він оскаржує рішення суду, то у цьому випадку він діє саме як особа, яка бере участь у справі чи повинна брати участь у справі, тобто як сторона у справі, а не захищає права чи свободи інших осіб.
У такому разі їх право на апеляційне оскарження регулюється загальними положеннями ЦПК України про апеляційне оскарження, з правом подавати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку тощо.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження через сплив річного строку, передбаченого абзацом 3 ч. 3 ст. 297 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що апеляційну скаргу департаментом комунальної власності Одеської міської ради подано не з метою представництва інтересів інших осіб (ч. 1 ст. 45 ЦПК України), а як юридичною особою, яка вважає, що не була залучена до участі у справі, яка представляє територіальну громаду, як власник спірного майна і ухваленим рішенням вирішено питання про її права та обов'язки.
Таким чином, апеляційний суд не визначився із нормою, яка підлягала застосуванню, не дав належної оцінки поважності причин пропуску строку для апеляційного оскарження.
Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України не може вважатися законною й підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційного суду для вирішення питання відкриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко
С.П. Штелик