Ухвала
іменем україни
16 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в особі Органу опіки та піклування, заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 недієздатними та призначення опіки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2015 року,
У вересні 2014 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі Органу опіки та піклування звернулась із заявою про визнання недієздатними ОСОБА_4, 1961 року народження, та ОСОБА_5, 1963 року народження, та встановлення над ними опіки.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 є інвалідом дитинства і має 2 групу інвалідності з психічного захворювання; ОСОБА_5, 1963року народження, також має психічні розлади, однак інвалідом не визнаний і ніде не працює. За братами ОСОБА_7 доглядала їх мати ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Рідні брати не можуть самостійно без сторонньої допомоги вести нормальний спосіб життя, забезпечувати себе необхідним харчуванням, звертатися за медичною допомогою, самостійно обслуговувати себе у побуті, користуватись побутовими приладами, що в свою чергу може призвести до загрози життю та здоров'ю як самих братів, так і мешканців будинку, в якому вони проживають. Хвороба братів перешкоджає їм в оформленні документів з інвалідності, отриманні пенсії та спадщини. Опіку над братами бажає встановити ОСОБА_3, який тривалий час підтримує з ними стосунки, забезпечує їх доглядом, харчуванням і лікуванням. Посилаючись на те, що брати ОСОБА_7 страждають психічними захворюваннями і потребують опіки, ОСОБА_3 підтримує стосунки із братами і останні не заперечують проти призначення ОСОБА_3 їхнім опікуном, ОСОБА_3 може виконувати обов'язки опікуна, Орган опіки та піклування просив заяву задовольнити.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2015 року, заяву задоволено. Визнано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 рокународження, недієздатними. Призначено опікуном над недієздатними ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 рокународження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, ОСОБА_3
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_6 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, є рідними братами та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6, 10). Після смерті їх матері - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вказані фізичні особи залишились проживати самі у квартирі.
ОСОБА_4 є інвалідом дитинства, має 2 групу інвалідності з психічного захворювання та отримує пенсію по інвалідності (а.с. 8).
ОСОБА_5 також має психічні розлади, не працює.
Висновком експертної комісії комунальної установи «Одеський обласний центр психічного здоров'я» № 665 від 12 грудня 2014 року в результаті проведення судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_4 страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді помірної розумової відсталості. ОСОБА_4 за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує у призначенні опіки (а.с. 31 - 33).
Згідно висновку експертної комісії комунальної установи «Одеський обласний центр психічного здоров'я» № 666 від 12 грудня 2014 року в результаті проведення судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_5 страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді легкої розумової відсталості з соціально-трудовою дезадаптацією; за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує у призначенні опіки(а.с. 34 - 36).
Судами також встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, який 10 вересня 2014 року звернувся до органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про призначення його опікуном вказаних осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає: АДРЕСА_2, працює, матеріально та житлом забезпечений, характеризується позитивно, за станом здоров'я може виконувати обов'язки опікуна (а.с. 11 - 16).
За правилом ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 опікуном над недієздатними братами ОСОБА_7, виходив із того, що відсутні перешкоди для призначення ОСОБА_3 опікуном, оскільки останній має контакт із братами, матеріально та житлом забезпечений, працює, характеризується позитивно, за станом здоров'я може виконувати обов'язки опікуна.
Не погоджуючись з указаним рішенням в частині призначення ОСОБА_3 опікуном, ОСОБА_6, вказуючи на те, що перебуває в родинних відносинах із братами ОСОБА_7 і має намір здійснювати над ними опіку, проте її не було залучено до участі у справу, оскаржила його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_6, зазначав, що остання постійно проживає й є громадянином іншої держави - Російської Федерації. Разом із тим брати ОСОБА_7, які є громадянами України, зареєстровані та постійно проживають на території України, потребують постійного стороннього догляду з серпня 2014 року і отримують такий догляд з цього часу саме від ОСОБА_3, який хоча і не є родичем братів, однак після смерті їхньої матері займався її похованням, та забезпечує їх необхідним харчуванням, доглядом та лікуванням. Згідно з поданням Органу опіки та піклування від 03 лютого 2015 року ОСОБА_3 можливо та доцільно призначити опікуном над братами ОСОБА_7.
Вказаних висновків суди обох інстанцій дійшли на підставі досліджених належним чином доказів та з урахуванням всіх обставин, що мають суттєве значення для вірного вирішення справи.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до с. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, ухвалені у справі судові рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
В.М.Колодійчук
О.В.Умнова
І.М. Фаловська