24 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, який діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27 серпня 2015 року,
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він та ОСОБА_5 є співвласниками по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту 1998 року вказаного житлового будинку, приміщення 1-1 та 1-2 розділені стіною, яка також існує між приміщеннями 1-5 та 1-6 житлового будинку літ. «А», та мають чотири кімнати. З лютого 2007 року по 18 жовтня 2013 року він не проживав у спірному будинку, не мав до нього доступу та ключів. Проте, згідно технічного паспорту 2009 року, стіни між вказаними приміщеннями відсутні і у будинку наявні тільки три кімнати.
Крім того, відповідач без його згоди практично зруйнувала до фундаменту літню кухню літ. «Б», перебудувала сарай літ. «В», знесла вбиральню літ. «И» та сарай літ. «З», вказані приміщення після їх зносу відсутні в технічному плані 2009 року.
Переобладнання та перепланування внутрішніх приміщень жилого будинку та знесення господарських будівель відбувалося у його відсутності, без його згоди та без дозволу органів місцевого самоврядування.
Позивач зазначав, що такі дії відповідача порушують його права як співвласника нерухомості і значним чином ускладнюють розподіл майна у рівних частинах між співвласниками та зменшують вартість всіх споруд будинку.
За таких обставин позивач ОСОБА_4 просив суд визнати протиправними дії ОСОБА_5 щодо переобладнання та перепланування житлового будинку літ. «А», майже знесення до фундаменту літньої кухні літ. «Б», перебудову сараю літ. «В» та знесення вбиральні літ. «И» і сараю літ. «З»; визнати недійсним технічний паспорт 2009 року будинку АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_5 за власні кошти відновити порушені нею споруди та розділити стіни між приміщеннями 1-1, 1-2 та 1-5, 1-6 житлового будинку літ. «А» у відповідності до технічною плану від 1998 року з чітко вказаними у ньому розмірами споруд та приміщень.
У лютому 2015 року ОСОБА_6, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом у порядку ст. 34 ЦПК України, який у подальшому уточнила і просила визнати протиправними дії ОСОБА_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо переобладнання та перепланування житлового будинку літ. «А», майже знесення до фундаменту літньої кухні літ. «Б», перебудови сараю літ. «В», зруйнування сараю літ. «З» та знесення вбиральні літ. «И»; визнати недійсним технічний паспорт 2009 року будинку АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 за власні кошти відновити порушені ними споруди та розділити стіни між приміщеннями 1-1, 1-2 та 1-5, 1-6 житлового будинку літ. «А» у відповідності до технічного плану від 1998 року з чітко вказаними у ньому розмірами споруд та приміщень.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27 серпня 2015 року, у задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та виходячи із встановлених у справі обставин та наявних у справі доказів, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність і необґрунтованість заявлених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позовів.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана
Колегія суддів: