"16" грудня 2015 р. м. Київ К/800/15048/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2013
та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2013
у справі № 0670/7931/12 Житомирського окружного адміністративного суду
за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
до Житомирської міської громадської організації Клуб Айкідо «Готана-Рю»
про припинення юридичної особи,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2013, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (ПК, у редакції, чинній на час виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
У судовому процесі встановлено, що підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи - відповідача був факт неподання відповідачем податкової звітності більше, ніж один рік: останній податковий звіт відповідач подав 09.11.2011, що підтверджується довідкою ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 28.08.2012 № 407 (а.с.4).
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДПІ не має права звертатись до суду з позовом про припинення громадських організацій з підстав, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (№ 755-IV), оскільки відповідач не відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності, а отже може бути припинений з підстав, встановлених статтею 32 Закону України «Про об'єднання громадян» (Закону № 2460-XII).
Такий висновок суду не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Згідно зі статтею 32 Закону № 2460-XII за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: 1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону; 2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону; 3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; 4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.
Ці норми, однак, не виключають застосування норм Закону № 755-IV, який прийнятий пізніше, ніж Закон № 2460-ХІІ, і є спеціальним з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Будь-яких виключень для юридичних осіб - громадських організацій цей Закон не встановив.
Відповідно до частини 2 ст. 38 вказаного Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.
У даному випадку при суперечності двох норм однакової юридичної сили, які регулюють припинення юридичної особи, за загальним правилом правозастосування, пріоритетне значення має законодавчий нормативно-правовий акт, який прийнятий по часу пізніше, тобто Закон № 755-IV.
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України), Конституційний Суд України зробив висновок, згідно з яким конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Крім того, пунктом 3 Закону № 755-IV визначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону
Враховуючи вищевикладене, при встановленні факту не подання податкової (фінансової) звітності юридичною особою до податкового органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягає задоволенню незалежно від виду юридичної особи.
На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наведених вище мотивів.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби задовольнити, скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2013; позов задовольнити: припинити юридичну особу Житомирську міську громадську організацію Клуб Айкідо «Готана-Рю».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підписМ.П. Зайцев