09 грудня 2015 року м. Київ К/800/22271/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012
у справі № 2а/2570/1689/2012 Чернігівського окружного адміністративного суду
за позовом Приватного підприємства "Еверест" (ПП "Еверест")
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, позов ПП "Еверест" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 10.01.2012 № 0000082320.
У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені у акті від 22.12.2011 № 3700/23/3148047 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Еверест" з питань достовірності та повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року. Згідно з цими висновками позивач, крім іншого, порушив пункт 200.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягало у завищенні суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2011 року на 50 676,00 грн. Такий висновок податкового органу вмотивований тим, що у платника податку відсутнє право на податковий кредит та сформоване з урахуванням відповідних сум від'ємне значення ПДВ за операціями з придбання товару у ПСП"Агрофірма "Світанок", ТОВ "Сільгосп - продукт", ТОВ "Собі", ТОВ "Козівський цукровий завод", ТОВ "Ввіко", ТОВ "Панда" та ТОВ "СП"Агродім" внаслідок відсутності у ПП "Еверест" матеріально-технічних, виробничих та трудових ресурсів, складських приміщень та транспортних засобів та механізмів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, на підтвердження таких висновків, податковий орган зазначив, про відсутність у ПП "Еверест" документів про перевезення товару, актів виконаних робіт та довіреностей.
У судовому процесі встановлено, що у період з січня по березень 2011 року позивачем на підставі договорів купівлі-продажу придбано у контрагентів (ПСП"Агрофірма "Світанок", ТОВ "Сільгосп - продукт", ТОВ "Собі", ТОВ "Рокитянський цукровий завод", ТОВ "Ввіко", ТОВ "Панда", ТОВ "СП"Агродім", ТОВ "Артемсоль-регіон-Чернігів", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Чернігівзернопром", ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кролевецький комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Рокитянський цукровий завод", ТОВ "Агро-Рось", ТОВ "Агроцентр 98", ЗАТ "Васільківхлібпродукт", ФГ "МП Горизонт", ТОВ "Ук.Аз.-Дружба", ТОВ "Козівський цукровий завод", ВАТ "Макаронна фабрика", ТОВ "Наші страви ТМ "Сільгосппродукт" та СФГ "Чайка-5") продукти харчування (цукор-білий, сіль поварену, горох шліфований колотий, пшеничну крупу, вермішель довгу, борошно) та комбікорм і птицю молодняк (а.с. 223-235 т. 3). Господарські операції позивача із цими контрагентами підтверджуються податковими накладними, видатковими накладними, актами про виконання робіт (послуги по фасуванню цукру), накладними, актом виконаних транспортно-експедиційних робіт, рахунками на оплату та рахунками-фактури, а також здійсненими у безготівковій формі платежами за придбаний товар (виписка по рахунку 260067515) (а.с. 48-258 т. 1, а.с. 1-48 т. 2, а.с. 237-254 т. 3, а.с. 99-100 т. 4). Податкові накладні, які отримані позивачем від контрагентів - продавців товару включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, на підставі яких суми ПДВ в ціні придбаного товару позивач включив до податкового кредиту в податкові декларації за березень 2011 року. У подальшому вищезазначений товар позивач реалізував на адресу ТОВ "Агенство «Віасат", ТОВ "Маркон Груп Ко", ПП "Ніка Сервіс", ТОВ "Компанія "Вайліс", ПП "ІТС Україна", ПП "Фірма «Володар", ТОВ "Авеста Трейд", ТОВ "СТК Прогмат", ТОВ "ГСМ-Техсервіс", ТОВ "Продтовариш", ТОВ "Сімба Групп", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ "Деюре Групп", ТОВ "Баргузін 88", ТОВ "Арт Фудз", ДП "Дрінкс Україна", ТОВ "Дормашавто", ПП ОСОБА_4, ТОВ "Нью-Парс ЛТД", ПП "Київпродзбут", ТОВ "Авега ЛТД", ПП "Агро-продукт групп", ПП "Торговельна Компанія "Енергія", ПП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Екнон Лімітед", ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Регіональний Союз", ПП "Сладік-Супер", ТОВ "Фрутекс", ВАТ ЧКФ "Стріла", ДП "Чернігівський Хлібокомбінат "Коровай", ТОВ "Іюнь", ТОВ "Луара-Груп", ПП "Каскад-конд", ПП "Енерджи Компанія", ПП "Бренд-сервіс", ТОВ "Трансбуд-2", ТОВ "Наша Булочка", ТОВ ТВФ "Райдуга", ТОВ "Проф-Агро", ТОВ "Грант-Елемент", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Продресурс І К", ТОВ "Антіка", ПП "Садкосервіс", ТОВ "Б2 Фінгруп", ТОВ "Наші страви", ФОП ОСОБА_9, ПП "Імперіал-плюс", ОСОБА_4, ТОВ "ТПК «Техномашпостач", ДП "Зеландія" та ФОП ОСОБА_10, що підтверджується договорами з цими покупцями, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, податковими накладними, актами звірки розрахунків по рахунку № 361 та довідками про проведення приймання-передання товару у березні 2011 року. Також судами встановлено, що основним видом діяльності ПП "Еверест" згідно із його статутом та даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є оптова торгівля цукром, яка полягає у оптовому придбанні цього продукту у цукрових заводах з метою перепродажу невеликим суб'єктам господарювання, які використовують даний продукт у виробництві власної продукції та які займаються логістикою (фасування, пакування, збирання вантажів для їх реалізації дрібним замовникам); що ПП "Еверест" фактично здійснює посередницьку діяльність, яка не потребувала оренди складських приміщень, оскільки придбаний цукор у ПП "Еверест" покупці завантажували безпосередньо на заводі та перевозили самостійно.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом положень пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом наведених норм витрати для цілей податкового обліку мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податків та підтверджені первинними документами згідно з вимогами законодавства.
Водночас, вирішальне значення для цілей податкового обліку має факт господарської операції та її дійсний економічний зміст, зокрема наявність ділової мети у вчинюваних операціях.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.
При цьому норми Податкового кодексу України не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати економічний ефект від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків задекларував показники фінансово-господарської діяльності в податковому обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суди попередніх інстанцій, зробивши з дотриманням норм статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінку документів первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку, наданих позивачем на підтвердження права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з придбання товарів у контрагентів, та відсутність відповідних доказів з боку податкового органу на спростування достовірності інформації, яка зафіксована в цих документах, дійшли обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.
Доводи, наведені ДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підписМ.П. Зайцев