22 грудня 2015 року м. Київ К/800/53314/15
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Карась О.В., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 по справі №2а-12937/11/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
18.12.2015 (згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду) Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві подала касаційну скаргу на судове рішення апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак, всупереч вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги документ про сплату судового збору не доданий.
При цьому до касаційної скарги додано клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що Кабінетом Міністрів України не здійснено фінансування Державної фіскальної служби України, зокрема і Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві, а тому у останньої відсутні кошторисні призначення для сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №2а-12937/11/2670
Відповідно до ч. 1ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розглянувши вказане клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У зв'язку із зазначеним касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення значених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 88, 106, ч. 3 ст. 108, ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про звільнення ії від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 по справі №2а-12937/11/2670 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків поданої ним касаційної скарги до 22.01.2016 та роз'яснити, що у разі не усунення ним зазначених недоліків касаційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута останньому та вважатись неподаною.
Суддя О.В. Карась