10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"22" грудня 2015 р. Справа № 806/3570/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
ОСОБА_2,
при секретарі Гунько Л.В. ,
за участю позивача та представника відповідачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" листопада 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,
В серпні 2015р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про:
- визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови їй у наданні статусу громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та видачі їй відповідного посвідчення;
- зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації розглянути документи позивача щодо надання статусу інваліда з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
- зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_3 посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 зазначала, що їй в лютому 2015 року встановлена 2 група інвалідності по захворюванню пов'язаному із впливом аварії на ЧАЕС, а тому у відповідності до вимог законодавства, вона має право на отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Зазначала, що дії Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі такого посвідчення є неправомірними, оскільки незалежно від змін, які внесені в законодавство, у відповідача відсутні підстави для відмови у видачі посвідчення постраждалого 1 категорії.
В судовому засіданні 12.11.2015р. Житомирський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою залучив в якості відповідача - Житомирську обласну державну адміністрацію.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2015р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилаючись на приписи ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач вважає, що на момент встановлення захворювання і причинного зв'язку з наслідками аварії на ЧАЕС, вона мала статус потерпілого наслідків аварії на ЧАЕС як особа, яка постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю. На думку скаржника, лист департаменту соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації №439/13, на який посилається відповідач, не є рішенням органу виконавчої влади та носить лише інформаційний характер.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, з 26 квітня 1986 року позивач проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю, їй було видано посвідчення потерпілого категорії 4 серії В-П №771732.
24.09.2014 року Житомирським обласним онкодиспансером встановлено діагноз- злоякісне утворення (а.с.19). Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №19 від 25.11.2014, захворювання ОСОБА_3 пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.16).
Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 05.02.2015 безтерміново, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою серії 12ААА №089159 від 05.02.2015 (а.с.17).
15 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Малинської міської ради щодо видачі їй посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Управління праці та соціального захисту населення Малинської міської ради направило вищевказане звернення до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. Однак, у відповіді на звернення Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації було повідомлено позивача, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме зі статті 2 виключено зону посиленого радіологічного контролю.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача відсутні підстави для встановлення позивачу статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та видачі відповідного посвідчення, з чим і погоджується і колегія суддів.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.1 статті 14 цього Закону, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII абзац п'ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено.
Цим же Законом статтю 2 ("Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій") та 23 ("Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4") Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено.
Матеріалами справи встановлено, що позивач у даний час не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки такої зони, відповідно до чинного законодавства- не має, а тому з 01.01.2015 року вона не є потерпілою від аварії на ЧАЄС.
Отже, на момент огляду в Житомирській обласній МСЕК - 05.02.2015 року та звернення із заявами про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії ОСОБА_3 втратила статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що доводи позивача, що хвороба, яка в подальшому стала причиною настання інвалідності і яка є пов"язаною з впливом аварії на ЧАЕС, настала в 2014 році ще до внесення змін у законодавство, що підтверджується заключним діагнозом Житомирського онкодиспансеру від 18.12.2014 року і що до неї може бути застосована дія Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що діяла до 01.01.2015 року не заслуговують на увагу, оскільки законодавством чітко встановлено право на отримання відповідного статусу особами, які є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щодо яких встановлено причинний зв"язок саме між інвалідністю з наслідками аварії на ЧАЕС, а не з встановленим діагнозом.
Оскільки позивачу причинний зв"язок інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС був встановлений Житомирською обласною МСЕК-1 16.03.2015 року, тобто після набуття чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-УІІІ, тому на момент огляду МСЕК позивач вже не мала статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" листопада 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "22" грудня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Федосенко Тамара Миколаївна вул.30 років Перемоги,15, кв.26,м.Малин,Житомирська область,11600
3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вул. Чорновола,38-Б,м. Малин,Житомирська область,11603
4 - Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул.Черняховського,105,м.Житомир,10005
5 - Житомирська обласна державна адміністрація майдан ОСОБА_4,1,м.Житомир,10014
- ,