"16" грудня 2015 р. м.Київ К/800/34797/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
секретар судового засідання - Загородня М.О.,
за участю:
прокурора - Чубенка В.В.,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі за позовом Виконуючого обов'язки прокурора м.Житомира до Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 04 квітня 2014 року №673, -
У липні 2014 року Виконуючий обов'язки прокурора м.Житомира звернувся з позовом до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення 35 сесії 6 скликання від 04 квітня 2014 року №673 «Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками фізичним особам-підприємцям, внесення змін до рішень міської ради» в частині надання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,0072 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення 35 сесії Житомирської міської ради 6 скликання №637 від 04 квітня 2014 року «Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками Фізичним особам-підприємцям, внесення змін до рішень міської ради» в частині надання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,0072 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення в частині, що стосується касатора, повністю виконано; прокурор, звертаючись з даним позовом, не обґрунтував у чому саме полягає порушення інтересів держави внаслідок передачі їй земельної ділянки розміром 0,0072 га в оренду.
Прокурор проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Прокурором оскаржується рішення 35 сесії 6 скликання Житомирської міської ради від 04 квітня 2014 року №673 «Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками фізичним особам-підприємцям, внесення змін до рішень міської ради» в частині надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,0072 га за адресою АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Вказаним рішенням також затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянко та надано в оренду та у власність земельні ділянки фізичним особам-підприємцям в тому числі і фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3
В обґрунтування вимог про скасування рішення в оскаржуваній частині прокурор, з посиланням на ст.ст.124, 134 Земельного кодексу України, зазначав, що наявність на земельній ділянці павільйону продовольчих товарів не може слугувати підставою для надання третій особі земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі без проведення процедури земельних торгів. Вважає рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора щодо скасування рішень 35 сесії Житомирської міської ради 6 скликання №637 від 04 квітня 2014 року в частині надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,0072 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про його протиправність через невідповідність положенням ст.ст.124, 134 Земельного кодексу України.
При цьому, розглядаючи та вирішуючи справу по суті позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом статей 2, 5 Земельного кодексу України міська рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
У даній справі міська рада, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України, має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У спірних відносинах їх учасники не підпорядковані один одному, а суб'єкт владних повноважень - міська рада - владних управлінських функцій не здійснювала.
Отже, спори предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, розгляду за правилами КАС не підлягають. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14 та від 09 грудня 2014 року у справі №21-308а14.
За вказаними обставинами слід дійти висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді