Справа № 802/3821/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 грудня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за поданням Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
Бершадська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна приватного підприємства «Бершадський відгодівельний комплекс».
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року подання задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник заявника в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом, 06 травня 2015 року, керуючись планом-графіком проведення документальних перевірок та на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, в.о. начальника Бершадської ОДПІ ОСОБА_4 прийнято наказ № 96 про здійснення документальної планової виїзної перевірки з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та інших платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, наявності посвідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів) для їх здійснення, а також порядку проведення розрахунків із споживачами ПП "Бершадський відгодівельний комплекс" за період з 05 серпня 2012 року по 31 грудня 2014 року (а.с. 11).
Згідно пункту 2 даного наказу, перевірку вирішено здійснити з 18 травня 2015 року в термін 20 робочих днів.
Не погоджуючись з діями Бершадської ОДПІ щодо прийняття наказу про проведення перевірки, ПП "Бершадський відгодівельний комплекс" оскаржило їх до Вінницького окружного адміністративного суду. Однак, ухвалою суду від 17 серпня 2015 року у справі № 802/1367/15-а позовну заяву ПП "Бершадський відгодівельний комплекс" залишено без розгляду (а.с.20).
19 жовтня 2015 року, керуючись ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року по справі № 802/1367/15-а, планом-графіком проведення документальних перевірок та на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, в.о. начальника Бершадської ОДПІ ОСОБА_4 прийнято наказ № 251 про внесення змін до наказу Бершадської ОДПІ від 06 травня 2015 року № 96 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Бершадський відгодівельний комплекс", шляхом викладення п. 2 у новій редакції, а саме, вирішено здійснювати перевірку з 20 жовтня 2015 року в термін 20 робочих днів (а.с. 12).
Судом першої інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що вказаний наказ прийнято в зв'язку з неможливістю початку проведення документальної планової виїзної перевірки 18 травня 2015 року, оскільки дії щодо такого проведення оскаржувались відповідачем в судовому порядку.
На виконання вимог наказу Бершадської ОДПІ від 06 травня 2015 року № 96 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Бершадський відгодівельний комплекс", із змінами внесеними наказом Бершадської ОДПІ від 19 жовтня 2015 року № 251, уповноважені направленнями від 19 жовтня 2015 року №№ 146, 147, 148 на проведення перевірки службові особи Бершадської ОДПІ, 20 жовтня 2015 року здійснили вихід на підприємство та з метою проведення перевірки посадовим особам відповідача пред'явили службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та копію наказу про проведення перевірки, тобто виконали передбачені статтею 81 ПК України умови допуску до проведення документальних виїзних перевірок.
Разом з тим, уповноважені службові особи Бершадської ОДПІ до проведення перевірки відповідачем допущені не були, що засвідчується актом від 20 жовтня 2015 року № 210/22/37908640 "Про відмову у допуску посадових осіб Бершадської ОДПІ до проведення планової виїзної документальної перевірки ПП "Бершадський відгодівельний комплекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 серпня 2012 року по 31 грудня 2014 року" (а.с. 18-19).
В зв'язку з відмовою у допуску до проведення перевірки, рішенням в.о. начальника Бершадської ОДПІ ОСОБА_4 від 22 жовтня 2015 року № 2622 застосовано умовний адміністративний арешт майна приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс" (а.с. 21-22).
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції контролюючих органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість, організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.
Відповідно до пп.16.1.9 п.16.9 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
При цьому, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Нормами п. 77.1 ст. 77 ПК України встановлено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Стаття 94 Податкового кодексу України визначає, що умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
У відповідності до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
В силу положень підпункту 94.6.1 пункту 94.6 ст. 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Відповідно до п. 4.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків", затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №568 від 10.10.2013 року, керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
У відповідності до п. 94.10 ст. 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Частиною 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що Бершадська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області діяла в межах своїх повноважень, а тому подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що підприємство не було повідомлено про перевірку за 10 днів до її проведення відповідно до положень ст. 77.4 ПК України, оскільки предметом даного спору є планова перевірка, про яку позивач повідомив відповідача надіславши йому план-графік проведення документальних перевірок одразу після його затвердження.
Крім того податковим органом було надіслано відповідачу, прийнятий 19 жовтня 2015 року наказ № 251 про внесення змін до наказу Бершадської ОДПІ від 06 травня 2015 року № 96 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Бершадський відгодівельний комплекс", шляхом викладення п. 2 у новій редакції, а саме, вирішено здійснювати перевірку з 20 жовтня 2015 року в термін 20 робочих днів.
Таким чином всі вимоги діючого закону службовими особами заявника були виконані. Натомість відповідачем не надано жодних документально підтверджених доказів, які б ставили під сумнів законність дій Бершадської ОДПІ.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного підприємства "Бершадський відгодівельний комплекс" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 29 грудня 2015 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6